Перея́слав-Хмельни́цький (до 1943 року — Переяслав) — місто обласного значення на сході Київської області, районний центр над рікою Трубіж, лівою притокою Дніпра.
Для
цієї частини Придніпровської западини характерний безкраїй лісостеп,
посмугований стрічками річок. Серед рівнин, лугів і полів подекуди
зустрічаються невисокі пагорби, невеликі ліси й гаї. Через Переяслав
несуть свої води ріки Трубіж, Карань й Альта. Південна частина
передмістя розташована поруч із Канівським водосховищем. Населення - бл. 30 тисяч осіб. До Києва — 85 кілометрів (або година автобусом).
Затишне місто-музей. Інакше Переяслав не назовеш: 30 музеїв на тридцятитисячне місто - це вам не жарт. На
будь-який смак: від популярного серед туристів скансену (музею народної
архтітектурі під відкритим небом) - до музею хліба, від музею
кобзарського мистецтва - до музею лікарських рослин, від музею історії
бджільництва - до музею історії філо софії, від скульптурно-портретної
галереї, відкритої в літаку ТУ-114 (!), - до діорамі «Битва за Дніпро восени 1943 р.».
Всі
музеї входять до Національного історико-етнографічний заповідник
«Переяслав», на чиїй території експонується 381 археологічна, побутова
та історична пам'ятка української культури.
Після
таких цифр дивним здається епітет «промисловий» по відношенню до міста -
але й він буде вірним: в місті добре розвинена легка промисловість. А ще це студентське місто: кожен шостий житель Переяслава - студент Державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди.
Така
вже доля у Переяслава: бути в центрі і Україні, і української історії -
ще з 907 року, коли поселення біля витоку річок Трубежа і Альти згадує
договір князя Олега з Візантією.
Інший правитель Русі, Володимир Великий, заклав тут фортецю для захисту південних рубежів своєї держави від ординців. Тут навіть була резиденція митрополита, поки в Києві не побудували Софійський собор! Дивна штука історія: від столиці Переяславського князівства в Х столітті - до райцентру в ХХІ ст.
Може, і пізніше Переяслав мав би цілком столичні амбіції, якби не татарська навала в 1239р., Яке зруйнувало місто. Переяслав все одно піднявся з колін, відродився, хоча вже й не столичним містом. Але - історичним і доленосним!
 Тут жив Григорій Сковорода. Тут Тарас Шевченко написав свій «Заповіт». Тут народилися Шалом Алейхем, етнограф Павло Чубинський, архітектор Володимир Заболотний.
За часів національно-визвольної війни 1648-1657 рр.. Переяслав,
центр великого Переяславського козачого полку, відігравав роль
дипломатичного центра держави, куди приїжджали польські, татарські,
угорські та турецькі посли.
Саме тут 8 січня 1654 р. Богдан Хмельницький на великій козацькій раді підписав Переяславську угоду з Московським царством. У результаті угоди Лівобережна Україна поступово підпала під владу Росії. Знову в Переяславі вирішувалася доля України - і сучасна, і майбутня ...
Зараз
сюди залюбки приїжджають кияни та жителі Чернігова, туристи з інших
міст, щоб побачити Вознесенський монастир, побудований на гроші Івана
Мазепи, подивуватися масштабності зруйнованої татарами Спаської
церкви-усипальниці (зараз на її місці відкрито археологічний музей),
дізнатися, що коли- то
на території замку стояв єдиний на Русі прототип античних терм,
збудований єпископом Єфремом, прочитати напис на особистій шаблі
Хмельницького, яку йому подарував король Польщі Ян Казимир: «Що виграв
під Зборовим, втратив під Берестечком».
І, звичайно ж, прогулятися скансеном. Ось
де можна одночасно і відпочити, і поглибити знання з історії краю: тут
експонуються колекція вітряків XVIII-ХІХ ст., Залишки будівель Х-ХІ ст.,
Будинки столяра, ткача, попа, коваля тощо. Демонструється
і найдавніше в Європі людське житло мисливців на мамонтів (його вік -
15 000 років!), Перенесено в Переяслав з села Добранічівка в 1952 р.
Пам’ятні дати
з життя Переяслава
ІІ тис. до н.е. - перші поселення пори бронзи.
ІІІ - поч. V ст. - на території сучасного Переяслава виникають поселення черняхівської пори
907 - перші згадки про Переяславську фортецю в угоді між Київською Руссю та Візантією
993 - зміцнення переяславського дитинця за наказом князя Володимира Великого
1008 - відомості першого кам'яного культового спорудження міста - Хрестовоздвиженської церкви
1054 - переяславським князем стає Всеволод, син Ярослава Мудрого. Виникнення Переяславського князівства
1089 - активна забудова дитинця за ініціативою митрополита Єфрема Переяславського.
1094-1113 - князювання Володимира Мономаха
1187 - перше письмове згадування назви "Україна".
1239 - руйнування міста ордами монголо-татар
ІІ пол. XІ ст. - володарювання литовських феодалів
1482 - спустошення Переяслава військом кримського хана Менглі-Гірея.
1569 - відповідно до Люблінської унії місто відходить до Польщі.
1585 - Переяславу надане Магдебурзьке право. Спорудження замку на території колишнього дитинця
Кінець XVІ ст. - переяславські козаки й міщани беруть участь в анти польських повстаннях
1625 - місто стає центром одного з найбільших реєстрових полків в Україні.
25 травня 1630 - у бою під Переяславом гетьман нереєстрових козаків Тарас Трясило здобуває перемогу над польським коронним військом
1648 - початок Визвольної війни. Переяславці зняли владу польської шляхти
Січень 1654 - Переяславська рада. 1660 - підписання Слободищенського трактату Юрієм Хмельницьким.
1666 - антимосковське повстання під проводом М. Хоменка. 1695 - початок будівництва Вознесенського собору на кошти Івана Мазепи.
1727 - друге повстання проти царської влади
1738 - відкриття колегіуму. 1781 - скасування Переяславського полку
1845, 1859 - перебування на Переяславщині Тараса Шевченка. 1873 - заснування жіночої прогімназії
1901 - чисельність населення міста становить близько 16 250 особи
1920-ті рр. - встановлення Радянської влади
17 вересня 1941 - 21 вересня 1943 - окупація Переяслава гітлерівськими військами
Жовтень 1943 - перейменування міста на Переяслав-Хмельницький
50-ті рр. XX ст. - проведення післявоєнної реконструкції. 1954 - відкриття історичного музею
1964 - установа Музею народної архітектури й побуту на Татарській горі
2003 - у районному центрі Переяслав-Хмельницький проживає близько 30 тисяч осіб.
Галерея Переяслава-Хмельницького
|
Мэр Луганска назвал ЛНУ лучшим вузом города