Музей історії українських народних обрядів і традицій
Експозиція музею, відкритого 1989 р., висвітлює звичаї, обряди,
вірування і традиції українського народу, зокрема, календарну, родинну
та громадську обрядовість українців кін. ХІХ – ХХ ст.
У розділі календарних народних свят та обрядів представлені свята
зимового циклу з їх атрибутами: святвечірній стіл із залишеною вечерею
для "прийшлих" душ, різдвяний вертеп. Гурт ряджених щедрівників
репрезентує театралізоване дійство, головною героїнею якого була "Коза".
Завершуються Святки святом Богоявлення, відомим в народі як Водохреще
або Йордан. Поряд із масивним хрестом, вирубування якого з криги входило
в обов'язки парубочої громади, стоять глиняні тикви, глечики для
свяченої води.
Серед розмаїтих весняних обрядодій центральне місце в експозиції
відводиться Великодню. Привертає увагу колекція писанок майстрів
Л. Ктиторової, Т. Влененко, З. Сташук, порцеляновий підсвічник у формі
великоднього яйця з зображенням Пресвятої Богородиці.
Літню обрядовість яскраво висвітлено Зеленими святами, купальськими обрядодіями, жниварською звичаєвістю.
На особливу увагу заслуговує одне з головних дійств родинної
обрядовості - весілля, багатство та розмаїтість якого широко відображено
в експозиції. Висвітлюється різнобарв'я дівочих ворожінь, показано
речі, над якими довгими зимовими вечорами працювали майбутні господині.
Дійство розпочиналось виготовленням весільного хліба – символу
майбутнього щасливого сімейного життя. Обрядові дії народного весілля
сповнені предметами-символами, оберегами. До них відносились і прикраси -
золотий хрест на ланцюжку, дукач з "бантом", "добре" намисто, обрамлене
низкою бурштину. Завершальним етапом весілля був поділ короваю, який
роздавали на спеціальних мальованих дерев’яних тарілках.
Представлені також атрибути родильної та поховальної обрядодій сімейної звичаєвості. Завершують експозицію тематичні виставки.