Для цієї частини Придніпровської западини характерний безкраїй лісостеп, посмугований стрічками річок. Серед рівнин, лугів і полів подекуди зустрічаються невисокі пагорби, невеликі ліси й гаї. Через Переяслав несуть свої води ріки Трубіж, Карань й Альта. Південна частина передмістя розташована поруч із Канівським водосховищем. Населення - бл. 30 тисяч осіб.  До Києва — 85 кілометрів (або година автобусом).

софії, від скульптурно-портретної галереї, відкритої в літаку ТУ-114 (!), - до діорамі «Битва за Дніпро восени 1943 р.».

Всі музеї входять до Національного історико-етнографічний заповідник «Переяслав», на чиїй території експонується 381 археологічна, побутова та історична пам'ятка української культури.

Після таких цифр дивним здається епітет «промисловий» по відношенню до міста - але й він буде вірним: в місті добре розвинена легка промисловість. А ще це студентське місто: кожен шостий житель Переяслава - студент Державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди.

Така вже доля у Переяслава: бути в центрі і Україні, і української історії - ще з 907 року, коли поселення біля витоку річок Трубежа і Альти згадує договір князя Олега з Візантією.

Інший правитель Русі, Володимир Великий, заклав тут фортецю для захисту південних рубежів своєї держави від ординців. Тут навіть була резиденція митрополита, поки в Києві не побудували Софійський собор! Дивна штука історія: від столиці Переяславського князівства в Х столітті - до райцентру в ХХІ ст.

Може, і пізніше Переяслав мав би цілком столичні амбіції, якби не татарська навала в 1239р., Яке зруйнувало місто. Переяслав все одно піднявся з колін, відродився, хоча вже й не столичним містом. Але - історичним і доленосним!

Тут жив Григорій Сковорода. Тут Тарас Шевченко написав свій «Заповіт». Тут народилися Шалом Алейхем, етнограф Павло Чубинський, архітектор Володимир Заболотний.

За часів національно-визвольної війни 1648-1657 рр.. Переяслав, центр великого Переяславського козачого полку, відігравав роль дипломатичного центра держави, куди приїжджали польські, татарські, угорські та турецькі посли.

 Саме тут 8 січня 1654 р. Богдан Хмельницький на великій козацькій раді підписав Переяславську угоду з Московським царством. У результаті угоди Лівобережна Україна поступово підпала під владу Росії. Знову в Переяславі вирішувалася доля України - і сучасна, і майбутня ...

Зараз сюди залюбки приїжджають кияни та жителі Чернігова, туристи з інших міст, щоб побачити Вознесенський монастир, побудований на гроші Івана Мазепи, подивуватися масштабності зруйнованої татарами Спаської церкви-усипальниці (зараз на її місці відкрито археологічний музей), дізнатися, що коли- то на території замку стояв єдиний на Русі прототип античних терм, збудований єпископом Єфремом, прочитати напис на особистій шаблі Хмельницького, яку йому подарував король Польщі Ян Казимир: «Що виграв під Зборовим, втратив під Берестечком».

 І, звичайно ж, прогулятися скансеном. Ось де можна одночасно і відпочити, і поглибити знання з історії краю: тут експонуються колекція вітряків XVIII-ХІХ ст., Залишки будівель Х-ХІ ст., Будинки столяра, ткача, попа, коваля тощо. Демонструється і найдавніше в Європі людське житло мисливців на мамонтів (його вік - 15 000 років!), Перенесено в Переяслав з села Добранічівка в 1952 р.

з життя Переяслава

  ІІ тис. до н.е.  - перші поселення пори бронзи.

ІІІ - поч. V ст.  - на території сучасного Переяслава виникають поселення черняхівської пори

907  - перші згадки про Переяславську фортецю в угоді між Київською Руссю та Візантією

993  - зміцнення переяславського дитинця за наказом князя Володимира Великого

1008  - відомості першого кам'яного культового спорудження міста - Хрестовоздвиженської церкви

1054  - переяславським князем стає Всеволод, син Ярослава Мудрого. Виникнення Переяславського князівства

1089  - активна забудова дитинця за ініціативою митрополита Єфрема Переяславського.

1094-1113  - князювання Володимира Мономаха

1187  - перше письмове згадування назви "Україна".

1239  - руйнування міста ордами монголо-татар

ІІ пол. XІ ст.  - володарювання литовських феодалів

1482  - спустошення Переяслава військом кримського хана Менглі-Гірея.

1569  - відповідно до Люблінської унії місто відходить до Польщі.

1585  - Переяславу надане Магдебурзьке право. Спорудження замку на території колишнього дитинця

Кінець XVІ ст.  - переяславські козаки й міщани беруть участь в анти польських повстаннях

1625  - місто стає центром одного з найбільших реєстрових полків в Україні.

25 травня 1630  - у бою під Переяславом гетьман нереєстрових козаків Тарас Трясило здобуває перемогу над польським коронним військом

1648  - початок Визвольної війни. Переяславці зняли владу польської шляхти

Січень 1654  - Переяславська рада. 1660 - підписання Слободищенського трактату Юрієм Хмельницьким.

1666  - антимосковське повстання під проводом М. Хоменка. 1695 - початок будівництва Вознесенського собору на кошти Івана Мазепи.

1727  - друге повстання проти царської влади

1738  - відкриття колегіуму. 1781 - скасування Переяславського полку

1845, 1859  - перебування на Переяславщині Тараса Шевченка. 1873 - заснування жіночої прогімназії

1901  - чисельність населення міста становить близько 16 250 особи

1920-ті рр.  - встановлення Радянської влади

17 вересня 1941 - 21 вересня 1943  - окупація Переяслава гітлерівськими військами

Жовтень 1943  - перейменування міста на Переяслав-Хмельницький

50-ті рр. XX ст.  - проведення післявоєнної реконструкції. 1954 - відкриття історичного музею

1964  - установа Музею народної архітектури й побуту на Татарській горі

2003  - у районному центрі Переяслав-Хмельницький проживає близько 30 тисяч осіб. 

Галерея Переяслава-Хмельницького