12 березня у Жовтневому відбувся схід села. До просторого і холодного будинку культури прийшло близько 80 активістів місцевої громади. Це небагато з огляду на те, що в селі проживає 1585 осіб. Учасниками заходу були також голова районної ради Андрій Недяк, представники господарств, що орендують земельні паї селян, та інші.

З детальною доповіддю про соціально-економічний розвиток Жовтневого в минулому році та про плани на нинішній рік виступив сільський голова Микола Гудзь.

Важливою темою для будь-якої сільської громади є стан розрахунків орендарів за паї. За словами сільського голови, щодо цього особливих претензій у людей немає. «Всі пайовики отримали по одній тонні зерна. Кому воно було не потрібне, отримали гроші», – наголосив він. А представникам орендарів нагадав, що на минулорічному сході села пайовики просили виділяти більше якісної пшениці.

Минулого року до бюджету сільської ради було залучено 865,6 тис. грн. З них 66,6 % – власні кошти, а 33,4 % – різноманітні державні дотації та субвенції. Завдяки цим коштам, а також спонсорській допомозі, в першу чергу, господарств та підприємців, що працюють на території сільської ради, виконували ряд соціально важливих завдань.

– Першим пунктом для нас була заміна вікон на енергозберігаючі у дитсадку, де у двох групах нараховується 45 дітей, – сказав Микола Гудзь. – Цю роботу виконано частково: вікна замінено на першому поверсі приблизно на 50 тис. грн. На другому поверсі – поки що лише у спальні на 25 тис. грн.

Він подякував за активне сприяння як багатьом спонсорам, районній владі, так і представникам міжнародного проекту ЄС ПРООН. Адже Жовтневе бере в ньому участь ось вже вдруге поспіль. Як вже повідомляла наша газета,  у планах – продовження заміни вікон на енергозберігаючі у школі, яка є однією з найбільших у районі (215 учнів). На сьогодні освоєно 40 тис. грн. другого етапу проекту.

Було організовано централізоване вивезення сміття. Тривали роботи із забезпечення освітлення вулиць. На сьогодні село вже освітлюють 92 ліхтарі. І хоча витрати на освітлення минулого року склали понад 10,6 тис. грн., кількість ліхтарів збільшуватиметься і надалі. Проводився ремонт вулиць, на що було використано, зокрема, 100 тис. грн. з обласного бюджету, а ще тут допомагали такі господарства, як «Нива Переяславащини», «Світ ланів» та й самі люди.

Поряд з цим ряд запланованого, переважно через брак коштів, залишилося невиконаним. Сюди слід віднести і задум встановити електричне опалення в будинку культури. Сільський голова із задоволенням відзначив ту обставину, що ошатний, і навіть можна сказати, зразковий як для архітектури радянських часів будинок культури у Жовтневому вдалося зберегти для громади села. Проте через відсутність будь-якого опалення в холодний період проводити в ньому заходи складно. Тож це завдання включено до цьогорічних планів.

А серед багатьох інших нагальних проблем громади села Микола Гудзь наголосив на водозабезпеченні в літній період. Сказав, що коли на вулиці спекотно, люди починають поливати городину. Витрати водопровідної води сильно зростають, доводиться включати додаткову свердловину. Тож вніс пропозицію в літні місяці додатково за полив сплачувати по 30 грн. з двору, а злісних боржників відключати від водопостачання. Схід села підтримав ці пропозиції.

Перед присутніми виступили також керівники різних сільських установ та представники орендарів. Так Станіслав Кошель, виконавчий директор з рослинництва «Ниви Переяславщини», відповідаючи на запитання, чи можна на пай людям отримувати більше пшениці, сказав, що можливі різні варіанти, але про свої бажання люди повинні особисто і головне завчасно повідомляти відповідними заявами в бухгалтерію господарства, щоб там наперед знали, як з тим чи іншим пайовиком конкретно розраховуватися. В цілому ж, за його спостереженнями, зараз все більше людей хочуть отримувати орендну плату не зерном, а грошима. Вже з нинішнього року сума розрахунку повинна збільшитися, оскільки не так давно на державному рівні значно зросла кадастрова оцінка орної землі. За словами представника «Світу ланів», тепер вартість паю становитиме не 32 – 34 тис. грн., а вже 55 – 60 тисяч. Відповідно зросте і орендна плата, на його думку, якщо у грошовому еквіваленті, то десь до 1800 грн.

Взагалі ж запитань до виступаючих від людей було мало. Цілком можливо, це свідчить про те, що їх ставлять чи то до владних, чи то до виробничних структур не в міру їх накопичення, а в міру їх виникнення. Скажімо, на тих же виїзних прийомах громадян тощо. Звернувши увагу на цю обставину, Андрій Недяк попросив присутніх і надалі активно висловлювати свої клопотання перед владою. Влада буде вирішувати проблеми з усією відповідальністю.

Леонід МІЛЮТІН

Фото автора