Запорозкі козаки були глибоко віруючими людьми, вони дотримувалися християнської православної віри. На Запорозькій Січі рятувалися від кріпацтва й переслідування люди різних націй. Утікачі мусили хреститися в православну віру.

В добу феодалізму весь світ був віруючим, релігія була єдиною панівною формою ідеології. Атеїстичні погляди теж існували, але становили виняток. Навіть богоборчі ідеї нерідко вдягалися в релігійні шати.

Релігія в ті часи супроводжувала людину на кожному кроці. Церква освячувала всі найважливіші етапи її життя і діяльності. Народження — хрещення, весілля — вінчання, помирає людина — причащається у священика, а потім — церковна відправа поховання. Молебнем освячувалися початок чи кінець трудових процесів, визначні політичні події, виступ козаків на війну.
Першими букварями були часослови та інші релігійні книжки. Відвідуючи щоденно церкву, людина одержувала моральні настанови, задовольняла свої естетичні та духовні потреби. А релігійні свята — як-от Різдво Христове чи свято над святами Великдень — супроводжувались чудовими обрядами, духовним очищенням.

Релігія давала людині моральний кодекс. Залишмо поки осторонь ті викривлення і зловживання, бузувірства й неподобства, яких чимало знає історія церкви. В ідеалі християнська релігія, головними постулатами якої є любов до ближнього і милосердя, безперечно, гуманізувала людину в ті жорстокі часи кривавих війн.

Лаври можна дістатися так:

Від ст. м. «Арсенальна» – тролейбусом № 38, автобусом № 24, маршрутками №№ 106, 470, 520, 527. Але краще від «Арсенальної» йти пішки по вул. Січневого повстання.

Також до Лаври можна дійти від ст. м. "Печерська": від метро йти по вул. Кутузова, а на ній потім повернути на вул. Цитадельну, яка і приведе до Лаври.

Луцький Верхній замок є центральною   спорудою Луцького державного історико-культурного заповідника «Старе місто». Зведений останнім великим князем Галицько-Волинського князівства Дмитром Любартом у 1340–1383 рр. замок слугував його резиденцією. З часом замок став улюбленим місцем перебування великого князя Литви Вітовта. Саме тут взимку 1429 р. Вітовт приймав на з'їзді дипломатичні посольства і монархів країн Центральної та Східної Європи, які вирішували найважливіші проблеми міждержавних відносин.

А ви знали, що українському новому року вже триста років!? Цей факт можна виявити з указу російського царя Петра I про те, що з 1700 року роки рахувати від Різдва Христового, а Новий рік відзначати 1 січня. У цьому ж указі говорилося: "За вельможних і проїжджими вулицями, біля воріт і будинків, учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялинкових …” А це означає, що і  новорічній ялинці теж триста років!

Десять століть стоїть фортеця над Дністром. Хотинську фортецю (Чернівецька область) вже вдруге назвали однією із семи найчудесніших пам’яток історії України. Уперше такий титул фортеця здобула у 2007 році. У грудні цього року вона знову в числі лауреатів Всеукраїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». Помацати історичне каміння, пройнятися атмосферою легендарного форпосту західних земель пощастило під час поїздки на Буковину в рамках проекту Українського журналістського фонду «Україна очима редактора».

Индекс экологической ситуации в городе определялся с учетом состояния воды, почвы и воздуха, также учитывалась транспортная нагрузка, виды, уровень загрязнения и другие индивидуальные особенности населенных пунктов. В качестве эксперта привлекалась Всеукраинская экологическая общественная организация «Мама-86». Кроме звания самого экологически чистого, Переяслав-Хмельницкий оказался еще и в числе самых безопасных городов. Учитывая небольшое население (28,2 тыс. человек), в городе за прошлый год зафиксировано только 52,2 нарушений закона на 10 тыс. жителей. В то же время в целом по качеству жизни Переяслав-Хмельницкий успехами похвастаться не может. Виной тому высокая безработица, слабая деловая активность и большая миграция.