Експозиція музею, відкритого 1989 р., висвітлює звичаї, обряди, вірування і традиції українського народу, зокрема, календарну, родинну та громадську обрядовість українців кін. ХІХ – ХХ ст.
У розділі календарних народних свят та обрядів представлені свята зимового циклу з їх атрибутами: святвечірній стіл із залишеною вечерею для "прийшлих" душ, різдвяний вертеп. Гурт ряджених щедрівників репрезентує театралізоване дійство, головною героїнею якого була "Коза". Завершуються Святки святом Богоявлення, відомим в народі як Водохреще або Йордан. Поряд із масивним хрестом, вирубування якого з криги входило в обов'язки парубочої громади, стоять глиняні тикви, глечики для свяченої води.
Серед розмаїтих весняних обрядодій центральне місце в експозиції відводиться Великодню. Привертає увагу колекція писанок майстрів Л. Ктиторової, Т. Влененко, З. Сташук, порцеляновий підсвічник у формі великоднього яйця з зображенням Пресвятої Богородиці.
Літню обрядовість яскраво висвітлено Зеленими святами, купальськими обрядодіями, жниварською звичаєвістю.
На особливу увагу заслуговує одне з головних дійств родинної обрядовості - весілля, багатство та розмаїтість якого широко відображено в експозиції. Висвітлюється різнобарв'я дівочих ворожінь, показано речі, над якими довгими зимовими вечорами працювали майбутні господині. Дійство розпочиналось виготовленням весільного хліба – символу майбутнього щасливого сімейного життя. Обрядові дії народного весілля сповнені предметами-символами, оберегами. До них відносились і прикраси - золотий хрест на ланцюжку, дукач з "бантом", "добре" намисто, обрамлене низкою бурштину. Завершальним етапом весілля був поділ короваю, який роздавали на спеціальних мальованих дерев’яних тарілках.
Представлені також атрибути родильної та поховальної обрядодій сімейної звичаєвості. Завершують експозицію тематичні виставки.
Мера Ніжина продовжують судити за хабар 
