Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Пятница 17.05.2024. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 17.05.2024 Пятница Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Головна » 2012 » Февраль » 28 » Хмельницький, Хмельницька область, Мандруємо Україною
15:55
Хмельницький, Хмельницька область, Мандруємо Україною
Хмельницький
Хмельницький – обласний центр (257 тис. мешканців), розташований на
берегах р. Південний Буг. Вперше згадується у 1493 р. як Плоскирів, а у
XVIII ст. назва трансформувалася на Проскурів. З 1954 р. називається
Хмельницький.
У період Другої Світової Війни Проскурів був сильно зруйнований,
тому зараз обличчя міста формує забудова радянських часів. У центрі
міста зустрічаються поодинокі будинки кінця ХІХ – початку ХХ ст., але як
туристичний центр Хмельницький є нецікавим.
Історія Хмельницького
Хмельни́цький (до 1954 року - Проску́рів) - адміністративний центр Хмельницької області і Хмельницького району.
Місто розташоване у центральному Поділлі, на берегах Південного Бугу, за 376 км від Києва. Залізничний вузол. Відоме з 1431 р. Місто обласного значення з 1941 р.
Територія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще в
давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних
пам'яток. Зокрема, на схід від мікрорайону Лезневе - поселення з
матеріалами доби бронзи 2 тис. до н. е. та скіфського часу 7-3 ст. до.
н. е., у мікрорайоні Озерна - багатошарове поселення з матеріалами
раннього залізного віку І тис. до н. е., у мікрорайоні Дубове -
поселення скіфського часу 7-3 ст. до. н. е., у мікрорайонах Гречани та
Озерна - поселення черняхівської культури 3-4 ст. тощо. До наших днів
збереглися кургани, які датуються археологами 7-3 ст. до. н. е.
(скіфський час) - один у мікрорайоні Заріччя та два на південний схід
від мікрорайону Ракове.
Місто Хмельницький має майже 600-річну історію і веде свій родовід
від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування
міста невідома, а стосовно першої згадки, достовірно можна стверджувати
про існування Плоскирова (Плоскировець) вже у першій половині XV ст. На
той час Поділля стає ареною суперечки між литовськими князями та
польським королівством, яка закінчилася на користь останніх. Частина
Поділля, включаючи Побужжя, відійшла під владу Польщі. Король Владислав
ІІ Ягайло в 1431 р. надає шляхті привілеї на подільські володіння. Серед
населених пунктів, що згадуються у документах королівської канцелярії
того року, знаходимо поселення під назвою Плоскирівці та відповідний до
цього запис, що 10 лютого 1431 року у місті Сопоті король Владислав ІІ
Ягайло записав Янові Чанстуловському за 100 гривень право на володіння
селами Голисин (нині село Олешин Хмельницького району) та Плоскирівці на
річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі («… super
villis Holissin et Ploskir о wcze super fluvio Boh iacentu in terra
Podoliensi et districtum Latichoviensi sitas»).
У роки королювання (1434-1444 рр.) Владислава ІІІ нова згадка -
підтверджується право на володіння поселенням, яке вже названо як
Ploskirow - Плоскирів.
Під час Визвольної війни 1648-1654 рр. під проводом Богдана
Хмельницького Плоскирів та його околиці неодноразово опинялись в центрі
протидії козацьких та польських військ. Містечко неодноразово переходило
із рук у руки ворогуючих сторін, при цьому зазнавши великих руйнувань
як від польських військ, так і від козацьких та повстанських загонів, в
наслідок чого було повністю спустошене.
У 1672 р. Плоскирів, як і все Поділля, перейшов під владу Османської
імперії. Плоскирів став центром окремої нації, що підпорядковувалася
Меджибізькому санджаку Кам'янецького єйялету.
У 1699 р. турки залишають Поділля. Плоскирів знову переходить до
Польщі і повертається у володіння Замойських. Плоскирівське староство
виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють
сюди селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я. Так у Плоскирові
та навколишніх селах (Гречана, Заріччя, Шаравечка, які на даний момент є
частинами міста) з'явилися «мазури», нащадки яких склали основу
католицького населення згаданих пунктів.
Згідно з переписом у 1789 році у Плоскирові було 184 дворів
єврейських, 96 міщан тяглових та 126 бобилів і піших, прибуток з міста
сягав 24138 злотих. До староства належали села: Гречани, Шаровечка,
Мацьківці, Заріччя, Олешин, Іванківці та Лезнів. Місто та староство
перебували у володінні Замойських. Населення Плоскирова не перевищувало
2,5 тисяч осіб, в ньому був шпиталь для убогих, калік та безпритульних,
діяли (на середину 1780-х рр.) ткацький цех, об'єднані цехи бондарів і
ковалів, кушнірів і кравців, а також шевців.
Після другого розділу Речі Посполитої (1793) Плоскирів опинився у
складі Російської імперії. 5 липня 1795 р. була утворена Подільська
губернія і один з її повітів став називатися Проскурівським із центром у
місті Проскурові. Саме в цьому імператорському указі про створення
губернії вперше з'являється назва Проскурів. До речі, спеціального указу
про перейменування Плоскирова в Проскурів не знайдено.
У 1806 р. у Проскурові нараховується 487 будинків, із яких лише один
кам'яний, крамниць та лавок - 68 дерев'яних та 7 кам'яних, млинів - 2,
греко-російська церква, католицька каплиця та дві єврейські школи. Торги
відбувалися щотижня, по п'ятницях та неділях, кількість ярмарків
збільшилася до 14 на рік. Населення міста - 2022 мешканців.
У 1870 році введено в дію залізничну лінію Жмеринка-Проскурів-Волочиськ. На східній околиці міста побудовано залізничну станцію та вокзал.
Прокладання залізниці сприяло інтенсивному розвитку міста. На межі
XIX-ХХ ст. починають працювати великі промислові підприємства (тютюнова
фабрика, цукровий, чавуноливарний, цегельний, пивоварний заводи),
споруджуються житлові будинки, крамниці, торгові лавки, прокладається
бруківка, відкриваються нові учбові заклади (реальне училище та жіноча
гімназія, комерційне училище), театр (1892 р.), бібліотека (1901 р.),
прокладається телефонна мережа (1909 р.), з’являється електрика (1911
р.). Населення міста зростає майже у 5 разів і у 1909 р. становить 36
тисяч мешканців. Проскурів стає найбільшим торговим центром Подільської
губернії з річним торговим оборотом 5,5 млн. рублів. Лише із залізничної
станції міста щорічно відправлялося 3,1 млн. пудів вантажів, а
прибувало 6,9 млн. пудів. Торгівельні та кредитні установи міста
обслуговували великий регіон. Особливо важливу роль Проскурів відігравав
в експортній торгівлі зерном.
Другий чинник, який сприяв бурхливому розвитку міста – розташування в
Проскурові військових частин та створення великої військової залоги, що
було обумовлено вигідним стратегічним розташуванням міста поблизу
державного кордону. З 1875 р. в Проскурові розквартирувався 46-й
піхотний Дніпровський полк, з 1889 р. - 35-й драгунський (уланський)
Бєлгородський полк, з 1894 р. - 12-а гарматна бригада та 19-а
кінно-гарматна бригада. На початку ХХ ст. Проскурів став місцем
перебування штабів 12-ї кавалерійської та 12-ї піхотної дивізій, до
складу яких входили вищезгадані полки. Для дислокування військових
підрозділів у Проскурові були побудовані два військових містечка.
З початком Першої світової війни (серпень 1914 р.) Проскурів став
прифронтовим містом. У цей час тут побувало чимало відомих
воєначальників Російської армії, серед яких командуючий 8-ої армії
Південно-Західного фронту генерал Олексій Брусілов.
У період боротьби українського народу за розбудову незалежної
держави у 1917-1921 рр. Проскурів відігравав роль важливого опорного
пункту Української Народної Республіки (УНР), а у 1919-1920 рр.
перебував в центрі вищезгаданих подій. У місті тричі перебував Уряд УНР
та Директорія (березень, листопад 1919 р., червень 1920 р.).
Неодноразово у ці роки в Проскурові бували голова Центральної Ради
Михайло Грушевський, голова Директорії Симон Петлюра, командуючий
Українськими Січовими Стрільцями Євген Коновалець тощо. В 1919 р., як
вояк армії УНР, в місті деякий час перебував майбутній письменник та
поет Володимир Сосюра, про що він згадує в романі «Третя рота».
15-16 лютого 1919р. відбувся збройний виступ пробільшовицьки
настроєних сил із метою захоплення влади в місті. Силами вірних
Директорії військ (Запорізька бригада, 3-й Гайдамацький полк) повстання
було придушене, після чого в єврейських кварталах Проскурова почався
погром, який ініціював отаман Семесенко. Внаслідок кривавих подій було
убито 390 чоловіків, 309 жінок, 76 дітей, поранено близько 500 осіб
єврейської національності. За іншими даними загиблих було близько
тисячі. До міста у зв'язку з погромом прибув головний отаман Симон
Петлюра. За його наказом була роззброєна частина Семесенка і віддано
розпорядження про створення спеціальної комісії для розслідування
погрому. Після поразки українських військ на більшовицькому фронті в
березні державні установи УНР тимчасово переїхали до Проскурова. Тут
відбулися державні наради УНР за участю членів Директорі, уряду,
представників партій та громадських організацій. Саме в Проскурові
відбулося останнє засідання Директорії у повному складі та відбулася
зустріч з делегацією ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем. Уряд УНР та
Директорія перебували в Проскурові ще двічі (у листопаді 1919 р. та
червні 1920 р.).
18 листопада 1920 р. у ході масованого наступу Червоної армії,
кавалерійська бригада Григорія Котовського та 135-а стрілецька бригада
М. Голубенка після бою з українськими частинами групи генерала-хорунжого
Олександра Загродського заволоділа Проскуровом. На Поділлі та у місті
остаточно встановилася радянська влада.
У 1923 р. Проскурів стає окружним центром. У місті розташувалися
штаб та супутні підрозділи 1-го кінного корпусу Червоного козацтва, у
який входили 1-ша Запорізька дивізія Червоного козацтва (Проскурів) та
2-га Чернігівська дивізія Червоного козацтва (Старокостянтинів).
У вересні 1938 р. у місті працювала знімальна група під керівництвом
класика українського кіно Олександра Довженка, яка знімала тут епізоди
кінострічки «Щорс».
8 липня 1941 р. місто окупували німецькі війська, які здійснювали
масові розстріли мешканців міста, однак з перших днів окупації і до
останніх у місті активно діяли антифашистські підпільники. 25 березня
1944 р. війска 1-го Українского фронту під командуваням маршала Жукова
звільнили місто від німців. Очевидцем визволення міста став англійський
письменник Джеймс Олдрідж, який того часу був закордонним війсковим
кореспондентом, у в своєму репортажі він передав враження від боїв за
місто.
15 березня 1941 р. місто стало центром Кам'янець-Подільської
області, а 16 січня 1954 - центром Хмельницької області, і було
перейменоване на Хмельницький.
Готелі Хмельницького
«Либідь Плаза», готель. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 21. Тел.: (0382) 78-76-00.
Новіший готель високого рівня у центрі міста. Варіанти розміщення:
одномісний стандарт, двомісний напівлюкс, люкс. У номерах: усі вигоди,
телефон, ТВ, кондиціонер, міні-бар, сейф, Інтернет. Сніданок включений у
вартість.
Додатково: три ресторани, боулінг, більярд, нічний клуб,
торговельний центр, стоянка, хімчистка, пральня, цілодобове
обслуговування в номерах.
«Вік-Жан»***, готельний комплекс. Хмельницький, вул. Березнева, 5/1. Тел.: (0382) 72-92-40, (067)5-72-92-40.
Готель поруч із центром міста. У номерах: вигоди, кондиціонер, телефон.
Додатково: ресторан, сауна, басейн.
«Енеїда»***, готель. Хмельницький, вул. Театральна, 8. Тел.: (0382) 71-80-18, (067) 428-33-33.
Великий готель у центрі міста.
У номерах: вигоди, телевізор, телефон, електрочайник, фен.
Додатково: ресторан, конференц-зал, перукарня.
«Центральний», готель. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5. Тел.: (0382) 65-77-59, 76-45-41.
Готель у центрі міста. Номери першої та вищої категорії з усіма вигодами. Гаряча вода цілодобово.
Додатково: ресторан, казино, конференц-зал, стоянка.
«Поділля», готель. Хмельницький, вул. Шевченка, 34. Тел.: (0382) 76-55-20, 76-26-11.
Великий готель радянських часів, реконструйований. Гаряча/холодна вода цілодобово.
Додатково: бар "Поділля", бар-ресторан «Сьоме небо», конференц-зал
на 100 осіб, тренажерний зал, пральня, стоянка з цілодобовою охороною.
«Любе», готельно-ресторанний комплекс. Хмельницький, вул. Курчатова, 17. Тел.: (0382) 70-40-70.
Приватний готель з одно- та двомісними номерами люкс.
Додатково: ресторан, бар, конференц-зал, Інтернет, екскурсійні послуги.
«Вет», мотель. Хмельницький р-н, с. Червона Зірка. Тел.: (0382) 75-57-90.
Мотельний комплекс на 6 км траси Хмельницький-Вінниця. Одно-, двомісні номери люкс. В номерах: телевізор, кондиціонер, фен.
Додатково: ресторан, більярд, Інтернет, стоянка, живий куточок.
«Октант», готель. Хмельницький, вул. Озерна, 20. Тел.: (03822) 3-53-58, 3-15-21.
Одно-, дво-, тримісні номери з вигодами.
Додатково: бар, більярд, стоянка, СТО, мийка, АЗС.
Готель залізничного вокзалу. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92. Тел.: (0382) 69-45-45, 99-85-45, 99-83-30, 99-83-16.
Готель на вокзалі, частково з євроремонтом.
«Проскурів», готельний комплекс. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 257. Тел.: (03822) 20-414, (067) 492-69-03.
Готель розташований на виїзді з міста у бік Кам’янця-Подільського.
Додатково: бар, сауна, стоянка.
«Жовтневий», готель. Хмельницький, вул. Володимирівська, 61. Тел.: (0382) 76-46-67.
«Клен», мотель. Хмельницький, 297 км шосе Умань-Львів-Краковець. Тел.: (03822) 2-12-62, 2-38-72.
Мотель в 4 км о т міста. Недорогий. Є номер люкс - вигоди, ТБ, кондиціонер.
Додатково: бар, стоянка.
Конкурс "Звездная пара" широко распространен В первый день весны во дворце детского и юношеского творчества состоится конкурс «Звездная пара - 2012». 1 марта 2012 года в Одессе состоится традиционный городской конкурс для старшеклассников «Звездная пара - 2012». Конкурс начнется в 14.00 в Парадном зале Воронцовского Дворца.
У Чернівцях 2 березня визначатимуть кращих читців У Чернівцях 2 березня визначатимуть кращих читців 2 березня 2012 року о 15.00 год відбуватиметься міський конкурс читців, присвячений пам’яті Тараса Григоровича Шевченка, повідомляє сектор інформації та зв"язків з громадськістю ЧМР. На конкурс запрошуються учасники аматорського мистецтва, учнівська та студентська молодь (неповнолітні у супроводі педагогів). Вікова категорія учасників: 10-16 років – учні, 17- 35 років – студенти та молодь.поезії Шевченка
У середу 29-го лютого у Кіровограді із робочим візитом перебуватиме Народний депутат від Партії регіонів Віктор Вікторович Янукович. Про це сайту "весь Кіровоград" стало відомо із власних джерел в обласній адміністрації. Нагадаємо, кілька тижнів тому в обласному центрі перебував Президент України Віктор Федорович Янукович.
Хмельницький
