Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Пятница 17.05.2024. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 17.05.2024 Пятница Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Головна » 2012 » Февраль » 1 » Мандруємо Україною Київська область Біла Церква
21:17
Мандруємо Україною Київська область Біла Церква
Біла Церква
Колись Михайло Булгаков у своєму безсмертному творінні «Біла гвардія»
назвав Білу Церкву «нічтожним» містом. Думаю, що можна пробачити генію
таку зневагу з огляду на його особисте ставлення до подій, які він
описував. До того ж, скоріше за все, ніколи він у Білій Церкві й не був.
А ми були. І зараз спробуємо спростувати усі булгаковські наклепи про
нікчемність .
Отже, Біла Церква. Райцентр у Київській області з великою, як для
райцентру, кількістю мешканців (205 тис.) Заснована вона була самим
князем Ярославом Мудрим, який насправді був ще й Юрієм (це його
християнське ім’я). І назвав місто він Юріїв. А було це у 1032 році. У
той час південні кордони Русі потерпали від частих набігів печенігів, і
тому тут почали виникати сторожові фортеці. От і Юріїв був таким
оборонним містом, де на горі стояв дитинець і біла церква поруч, яка
залишила по собі лише згадку у вигляді майбутньої назви міста.
Через прикордонне положення Юріїв часто потерпав не тільки від
набігів вже згаданих печенігів, але й половців і монголо-татар, які
остаточно знищили нещасне місто у І пол. ХІІІ ст.
Згодом місто було відроджене і згадується вже у литовських
документах як Біла Церква. За часів Речі Посполитої місто стало центром
староства. У 1589 році король Сигізмунд ІІІ надав Білій Церкві
Магдебурзьке право. Але невдовзі білоцерківський староста Іван-Януш
Острозький домігся скасування вольностей і схотів, щоб міщани знов стали
виконувати феодальні повинності. Білоцерківці підняли бунт проти
Острозького, але зазнали поразки. (а Магдебурзьке право було все ж таки
повернуто місту у 1620 р.) Слід сказати, що Іван Острозький – той ще
фрукт. Він належав до славетного роду православних шляхтичів Острозьких,
великих будівничих України, оборонців православ’я. І він був першим з
цього роду, хто зрадив віру предків і перейшов до коаліції… ой,
пробачте, до унії (у 1579 році). І став поступово Янушем. Був він
найзаможнішим шляхтичем усієї Речі Посполитої (король подарував йому
величезні володіння у районі теперішньої Київської та Черкаської
областей). Він був останнім представником роду Острозьких. Після нього
фамільне майно розійшлося по інших більш дрібних шляхтичах, і рід
Острозьких згас (Ще слід зауважити, що Януш Острозький все ж таки не
утискав православ’я на свої землях.)
Типова забудова ХІХ ст. у центрі Білої Церкви
З Білою Церквою та Янушем Острозьким пов’язана значна історична
подія в українській історії. Саме з нападу на білоцерківський замок
почалося повстання під керівництвом Кшиштофа Косинського, який тоді був
власником Рокитного.
Януш Острозький захотів відібрати Рокитне у Косинського, що призвело до
такої великої сутички, що вона переросла у всенародний бунт.
А у середині XVII ст. Біла Церква вже була у самому центрі подій
визвольної війни. Довгий час Богдан Хмельницький з основними своїми
силами перебував у Білоцерківському замку, розсилаючи звідси по всій
Україні свої універсали. У вересні 1651 року тут було укладено
Білоцерківську угоду, вкрай несприйнятливу для України.
Преображенський собор, 1833-1839
У подальшій історії України Біла Церква також не стояла осторонь
бурхливих подій. Тут на початку XVIII ст. спалахнуло повстання під
керівництвом фастівського полковника Семена Палія. А наприкінці століття
тут вже вирували події Коліївщини.
За успішне її придушення Білоцерківське староство отримав у подарунок
Ксаверій Браницький (до речі, дуже цікава одіозна постать). Місто стало
вотчиною роду Браницьких аж до ХХ ст. Згодом дружиною Браницького
Олександрою Енгельгардт (племінницею князя Потьомкіна) тут був
розбудований вишуканий парк «Олександрія», який зберігся (якщо можна так сказати) до наших днів.
Кажучи про XVIII століття, слід згадати, що історія Білої Церкви
також пов’язана з ім’ям Івана Мазепи, який народився у селі Мазепинці,
що неподалік міста. Тут пройшла значна частина його життя. З величезного
культурного спадку, який залишив по собі Мазепа, у Білій Церкві
лишилася тільки невеличка Миколаївська церква, збудована у 1706 р. у
стилі українського бароко. Зараз ця церковця непомітно тулиться у дворі
позаду величного Преображенського собору.
Ну і ще. У 1796 р. неподалік Білої Церкви впав метеорит, який має
просту назву – «Біла Церква». Вагу він має 1826 грамів, що для метеориту
немало. Такий от факт.
Миколаївська церква, збудована у 1706 році Іваном Мазепою
Як адміністративний державний центр Біла Церква у ХІХ ст. занепала
(перейшла повністю у приватну власність Браницьких), проте як
торговельний – розквітла. Тут на усю міць розвернулися євреї, яких
Браницький заохочував до розселення і торгівлі у місті. До нашого часу з
тих часів зберігся неабиякий архітектурний спадок, який свідчить про
велику кількість єврейського населення міста (наприклад, у 1891 р. тут
було крім синагоги ще сім іудейських молитовних будинків на усього дві
православних церкви).
У ХХ ст. Біла Церква зіграла велику роль у процесі багатовікової
боротьби нашого народу за створення власної держави. Тут у листопаді
1918 р. було сформовано Директорію Української Народної Республіки. Тут
дислокувалися основні сили Директорії, що виступили на чолі із Симоном
Петлюрою на Київ,
який і був захоплений у грудні 1918 р. Зараз, у начебто незалежній
Україні, нічого, на жаль, не нагадує у місті про ті події. Проте
«радянщини» хоч відбавляй.
У кожному місті своя ленініана. Білоцерківський Ілліч гордовито тримає у руці шаурму
І зараз Біла Церква претендує на те, щоб бути «пупом землі». Останні
роки точаться розмови про те, щоб перенести столицю Київської області з
Києва у інше місто. У списку претендентів на столичний статус Біла
Церква посідає перше місце. Уявляєте, справдяться пророцтва того ж
Булгакова, який вустами одного з героїв «Білої гвардії» сказав, що Біла
Церква буде столицею. Отакоє! Як на мене, не дотягує поки що Біла Церква
до столичного розмаху (хоча, може внаслідок отримання статусу й
дотягне).
Тепер про те, на що тут дивитися. Крім згаданого парку «Олександрія», є й ще дещо.
Спочатку про церкви міста. Як неважко здогадатися, майже всі вони
білі. Наприклад, найстаріша будівля міста – Миколаївська церква (1706).
Збудована вона була Іваном Мазепою і насправді мала бути тільки частиною
великого комплексу. План не вдалося втілити через відомі події. У 1799
році церква постраждала від пожежі, а потім втратила своє значення.
Після побудови поруч помпезного класичного Преображенського собору
(1833-1839) Миколаївська церква стала поступово руйнуватися. У середині
ХІХ ст. вона була відновлена протоієреєм Петром Лебединцевим (видатна
постать, патріот України, був великим знавцем української історії, у
1861 році відслужив молебень над тілом Тараса Шевченка у церкві Різдва на Подолі).
Костел Іоанна Хрестителя, 1812
У самому центрі міста, на горі, де, можливо (згідно з археологічними
знахідками), колись стояла та сама біла церква, що дала назву місту,
стоїть зараз інша. Точніше, не церква, а костел Іоанна Хрестителя.
Побудований він був у 1812 році Браницькими у класичному стилі. Будівля і
зараз, безумовно, домінує над містом і визначає його обличчя. Зараз
костел не діючий, тут відбуваються концерти органної музики. Але
вихідними днями він стає діючим і усі католики можуть відвідати месу.
Є у місті й монастир. Знаходиться він не у історичному центрі міста,
на іншому березі Росі. Спочатку це була просто церква Марії Магдалини,
яка була побудована у 1843 р. теж у класичному стилі (Біла Церква просто
якійсь заповідник класицизму). У 1934 році її було закрито, але у 1942
р. богослужіння поновилися. А у 2001 р. тут засновано жіночий монастир.
А що стосується громадянської забудови міста, то вона не є дуже
цікавою. З того, що збереглося, це в основному невеличкі
одно-двоповерхові будиночки ХІХ ст., якими забудовано багато
провінційних містечок колишньої Російської імперії. Я таку забудову
називаю «єврейською» (щодо Білої Церкви, то це схоже на правду з огляду
на демографічний склад міста у ХІХ ст. Наприклад, у 1897 р. майже 53%
жителів міста були євреями).
Але і тут є на що подивитися. Є в місті дві більш-менш грандіозні
споруди господарського призначення: торгові склади (поч. XVIII-поч. ХІХ
ст.) і торгові ряди (1809-1814).
Склади – це величезна будівля з портиками і колонами. Розташована
вона в центрі міста, неподалік вокзалу, але відразу її не помітиш, тому
що заховалася вона у дворах. Увага! Хто захоче подолати паркани, що
оточують склади, слід пам’ятати, що за парканами є ще більша перепона
для мандрівника – собаки. Будьте обережні.
Дві
пам’ятки національного значення: торгові склади (кін. XVII-поч.XIX ст.)
та торгові ряди (1809-1814). Будівлі використовуються за прямим
призначенням, але перебувають у поганому стані
А торгові ряди (БРУМ – Браницьких універсальний магазин) можна без
труда знайти у самому центрі міста. Будівля їх дуже цікава, представляє
з себе чотирикутник з галереями-аркадами. А у середині цього
чотирикутника знаходиться двір. Зараз уся будівля торгових рядів
спотворена тими, для кого вона була побудована Ксаверієм Браницьким на
початку ХІХ ст., тобто торгівцями. І якщо тоді люди були більш
культурними (чомусь так здається), то нинішні обліпили пам’ятку
архітектури жахливими вивісками, якимись козирками, об’ємними рекламними
конструкціями. Одним словом, реклама – двигун торгівлі і вбивця
пам’яток архітектури.
Цікавою є будівля гімназії, зведена у 1843 р. (арх. Я. Вольман)
коштом Владислава Браницького. Колись це була найбільша гімназія
України. Зараз тут розміщується Білоцерківський національний аграрний
університет. Цікава деталь: за створення проекту архітектор гімназії був
нагороджений імператором золотою табакеркою.
Колишня гімназія, а зараз – Білоцерківський аграрний університет (1843, арх. Я. Вольман)
Крім будинків зверніть увагу на краєвиди річки Рось, яка є дуже
мальовничою навіть у місті. Ви можете зробити це, коли будете переходити
міст на шляху до монастиря Марії Магдалини.
А ще цікаво оглянути місто, і особливо культові споруди, з висоти
оглядового колеса, на якому ви можете покрутитися у центральному парку
культури і відпочинку. Ми завжди так робимо, коли буваємо у Білій
Церкві.
Насправді оглянути Білу Церкву не забере багато часу, адже ми
встигли майже все побачити у місті + відвідати парк «Олександрія» за
неповний день. Тому якщо киянам (і не тільки) нема чого робити у суботу
чи неділю, то сідайте на маршрутку (від. ст. м. «Либідська») або на
електричку і вперед, до Білої Церкви!
СБУ поймала на «горячем» луганских таможенников (фото) Во вторник, 28 февраля, сотрудники СБУ во взаимодействии с сотрудниками УБОП ГУМВДУ в Луганской области провели совместную спецоперацию, в результате которой были задержаны на «горячем» 5 должностных лиц Луганской таможни, в том числе, руководящее звено.нников (фото)
Нещодавно у Чернівцях відзначили кращих дільничних інспекторів міліції Західного регіону. Серед лауреатів Всеукраїнського конкурсу «Наш Аніскін», які прибули на регіональний конкурс, старший дільничний інспектор Кременецького райвідділу внутрішніх справ Олександр Ящур. Кінотрилогія про сільського дільничного інспектора Аніскіна вийшла на екрани у далекому 1968 році. Популярного героя не забули й сьогодні… Українська федерація професіоналів безпеки, яка об’єднує недержавні охоронні структури, організувала всеукраїнську акцію «Наш Аніскін». Головна мета заходу – підтримати і заохотити кращих дільничних інспекторів.
На теплоходе «Леди Корчула» под флагом Маршалловых островов, который прибыл в Одесский морской торговый порт с грузом бананов, пограничники совместно с таможенниками во время досмотра обнаружили кокаин.
Пакет с порошковидным веществом весом 20 граммов был обнаружен в раздевалке, в вентиляционном отсеке.
Найкращий міліціонер на Тернопільщині 