Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Пятница 17.05.2024. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 17.05.2024 Пятница Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Стародавній
Острог – одне з найбільш цікавих малих міст нашої країни. Туди
обов’язково треба потрапити, аби побачити величний замок, Острозьку
академію, старовинні храми і насолодитися затишком цього містечка.
Острог – місто древнє (вперше письмово згадується під 1100 роком). Для тих, кому цікава історія, то ось вам посилання. А я перейду відразу до того, що можна у місті побачити.
Почну з замку. Комплекс складається з чотирьох споруд: Вежа Мурована, Вежа Нова, Богоявленська церква та дзвіниця.
Найстаріша та найцікавіша споруда – Вежа Мурована, побудована у XIV
ст., але перебудовувалася до ХІХ ст. включно. Якщо дивитися на неї з двору,
то споруда здається не дуже великою, але зовнішні її стіні , укріплені
масивними контрфорсами, виглядають вражаюче, завдяки ним замок здається
неприступною твердинею. Всередині розташований дуже цікавий музей,
начинений цінними експонатами. Інтер’єр замку зберігся у первозданному
вигляді, тому коли ходиш по його залах, то все здається історично
достовірним. Одним словом, раджу обов’язково відвідати експозицію. Там
зберігається цінні зразки ікон, предметів побутового ужитку, книги,
скульптури тощо. Зверніть увагу на дуже цікаві люстри (звичайно ж,
сучасні), у кожній залі – різні.
Прикрасою
комплексу є Вежа Нова (XIV ст.), або ж Кругла. Вона поєднує у собі
непоєднувані речі: міць із вишуканістю (яка досягається завдяки
ренесансному оздобленню верхнього ярусу).
На території комплексу знаходиться Богоявленська церква,
яка була зведена у XV-XVI ст., але зазнала пізнішого сильного занепаду у
зв’язку із тим, що господарі міста стали католиками. Відроджено церкву
було у ХІХ ст. майже з нічого. Зараз вона має дуже вражаючий вигляд
завдяки своїм розмірам і міцним стінам. Над брамою, що веде до
комплексу, у ХІХ ст. було побудовано дзвіницю у неороманському стилі.
Слід сказати, що замок – не єдина оборонна споруда з тих, що збереглися у місті – є ще. По-перше, це Луцька надбрамна вежа (XV-XVI ст.), яка прикрашена ренесансними зубцями. У ній зараз міститься музей друкарства і книги. А також Татарська надбрамна вежа (XV-XVI ст.), міцні стіни якої збереглися, на жаль, не дуже добре.
Крім Богоявленського собору збереглися у місті ще декілька культових
споруд. По-перше, слід відзначити дуже красивий Успенський костел (на
фото нижче), який було споруджено у XV ст. Але від його первісного
вигляду нічого не залишилося. Костел був перебудований у ХІХ ст. у стилі
класицизм. Також на старому цвинтарі нами була знайдена старовинна дерев’яна церква.
Ну, і звичайно ж, неможна не згадати, що Острог колись був одним з
провідних осередків єврейського життя в Україні. Чисельна єврейська
громада зазнала винищення під час ІІ Світової війни. У місті збереглися руїни синагоги, побудованої ще у XV ст., а також є залишки старовинного єврейського цвинтаря.
Ну, і звичайно ж, не можна не згадати про Острозьку академію.
Вона була заснована великим благодійником української культури і
православ’я князем Костянтином Острозьким у 1576 році. Завдяки цій
академії Острог називали «Волинськими Афінами». При академії існували
славетна друкарня, першим друкарем якої був Іван Федоров. Тут у 1581
році було видане перше в світі повне видання книг Старого і Нового
Заповіту церковнослов‘янською мовою, так звана «Острозька Біблія» (на
якій складають присягу Президенти України).
У 1994 році Острозьку академію було відроджено у вигляді вищого навчального закладу, який зараз має статус національного.
Крім всього, описаного вище, є в Острозі й просто красиві старовинні
будинки, й місця відпочинку. Хочеться відзначити, що Острог все ж таки
трошки відрізняється від інших малих міст України. Може, взнаки дається
наявність у містечку вищого навчального закладу, а студенти, як не
крути, все ж таки більш просунута і культурна частина молодіжного
суспільства. Тому на вулицях ввечері якось спокійніше і затишніше. Хоча
може мені так просто здалося саме у той день. В будь-якому випадку,
Острог треба обов’язково відвідати, побачити і відчути. От мені
пощастило провести у цьому гарному місті аж цілу добу!
Історія Острога
Найдавніші
поселення на території Острога з‘явилися, як свідчать археологічні
матеріали, в добу міді (ІV – ІІІ тис. до н.е.). Свого часу на Замковій
горі міста було виявлено сліди давньоруського городища.
Вперше Острог згадується письмово у Іпатіївському літописі у 1100 році 30 серпня.
В ХІІ ст. Острог належав до Погоринського
(Дорогобузько-Пересопницького уділу, за володіння яким йшла довголітня
боротьба між волинськими і київськими князями). Пізніше він увійшов до
Волинського, а з 1199 року – до Галицько-Волинського князівства.
Вірогідно, місто стало жертвою монголо-татарської навали середини ХІІІ
століття.
З середини ХІV ст. Острог стає резиденцією князів Острозьких, роду,
що дав Україні знаменитих воїнів і полководців, меценатів і
просвітителів, будівничих, покровителів православної церкви.
Згадка про першого із відомих князів Острозьких – Данила –
зустрічається на літописних сторінках 1340 р. З іменем князя Данила
пов‘язано будівництво найдавнішої в Острозі кам‘яної споруди – Вежі Мурованої.
Федір Данилович Острозький вперше згадується у 1385 році. У грамоті
польського короля Ягайла (1386 р.) підтверджувалися права князя Федора
на Острог. Місто назване спадковим володінням його княжого роду.
Аналогічного змісту є грамота Великого князя Литовського Вітовта 1396
року, де серед інших володінь Федора Острозького названо с. Межиріч
Острозького району. Луцький староста, князь Федір, на схилі віку став
монахом Києво-Печерського монастиря, а після смерті був визнаний православним святим.
Найвідомішим представником волинського княжого роду є
Василь-Костянтин Острозький (1526 – 1608). Київський воєвода, маршал
землі Волинської , Володимирський староста, власник сотні міст і
містечок, 40 замків і 1300 сіл, князь був найвизначнішим меценатом свого
часу. Серед його справ – чисельні пожертви церквам, монастирям,
архієрейським кафедрам України, відкриття шкіл і шпиталів. З середини
1570-х років головним осередком української освіти і книжності стало
стольне місто князя – Острог, названий «Волинськими Афінами». Особлива
сторінка історії «Волинських Афін» – діяльність Острозької друкарні.
Першим Острозьким друкарем був знаменитий Іван Федоров. Вершина
друкарської праці Івана Федорова, і водночас діяльності наукового
колективу Острозької академії на чолі із ректором Герасимом Смотрицьким –
перше в світі повне видання книг Старого і Нового Заповіту
церковнослов‘янською мовою, що було здійснене у 1581 р. і відоме під
назвою «Острозька Біблія».
В кінці ХVІ ст. населення Острога становило 5 тисяч мешканців. Тобто, за їх чисельністю місто поступалося лише Львову, Києву, Кам‘янцю-Подільському і Білій Церкві.
Через півстоліття населення Острога зросло майже вдвічі. У місті
працювало 16 ремісничих цехів, щорічно проводилося три ярмарки. Князі
Острозькі отримали від державної влади чисельні привілеї для свого
міста. Серед них – право безмитної торгівлі на Острозьких ярмарках.
Острожанам належить чільне місце в історії українського козацтва і
очолюваної ним національно-визвольної боротьби. Імена острожан внесено в
перші реєстри Війська Запорізького. Згадки про Острог не раз
зустрічаються в документах Богдана Хмельницького, а один з його
Універсалів від 12 грудня 1648 року підписаний гетьманом в нашому місті.
З травня 1791 року польський сейм під головуванням тодішнього
власника Острога Станіслава Михаловського прийняв першу польську
Конституцію. В ході наступної польсько-російської війни в Острог
вступили війська імператриці Катерини ІІ, а 1793 року східноволинські
землі (в т.ч. Острог) згідно поділу Польщі, увійшли до складу Російської
імперії.
Острог став повітовим містом Волинської губернії, і водночас, (1795 –
1825) адміністративним центром Волинської православної єпархії. З 1796
року в місті працювала Волинська духовна семінарія, яку закінчили кілька
тисяч випускників – майбутніх педагогів, медиків і, насамперед, -
православних священників. Серед них – Яків Лобачевський (єпископ
Острозький Ієрофет) – вчений-енциклопедист Степан Хотовицький – фундатор
російської педіатрії, Орест Новицький – перший професор філософії
Київського університету.
1826 р. на Острозькому військовому плацу відбулася громадська страта
(екзекуція) офіцерів-декабристів: І. Сухинова, В.Соловйова,
О.Мозолевського, А.Бистрицького – учасників повстання Чернігівського
полку.
У жовтні 1846 року Острог відвідав великий геній України Тарас
Шевченко, під час своєї подорожі по Волині, за завданням Київської
археографічної комісії. Побували в Острозі й інші діячі українського
відродження – Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Іван
Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський. Історія Острога привертала увагу
Михайла Максимова, Івана Франка, Ореста Левицького, Михайла
Грушевського. Минуле рідного міста опрацьовували місцеві краєзнавці -
Яким Перлштейн, Станіслав Кардашевич, Менахем-Мендель Бібер.
Острог в ХІХ ст. залишився осторонь новозбудованих шосейних і
залізничних шляхів, велике промислове виробництво в місті було відсутнє.
За містом, однак, збереглася і зміцніла репутація «міста шкіл».
Навчальні заклади, що діяли в Острозі, залишили значущий слід в
освітньому житті краю, продовжуючи традиції минулих віків. Насамперед,
це Острозька чоловіча гімназія (з 1897 р.) та її попередники –
польськомовне повітове училище, прогімназія. Серед учнів цієї школи
академіки: Агатангел Кримський і Оникій Малиновський, начальник
Генерального штабу Збройних Сил СРСР, на завершальному етапі Другої
Світової війни, генерал армії Олексій Антонов, високопоставлений
радянський, партійно-державний діяч і один із фундаторів ООН Дмитро
Мануїльський, військовий міністр Української Народної Республіки,
генерал Володимир Сальський. Екстерном здобув гімназійну освіту в
Острозі Іван Огієнко (митрополит Іларіон), який в своїх наукових працях
не раз звертався до спогадів про острозьку давнину.
Неодноразова зміна державної влади супроводжувала життя Острога
протягом 1918 – 1920 рр. Так, лише Радянська влада на чолі з
більшовицьким ревкомом встановлювалася в місті тричі (січень 1918 р., 1
травня 1919 р., 3 липня 1920 р.), Двічі місто займали польські війська
(14 серпня 1919 р. і в другій половині вересня 1920 р.). Лише з кінця
1917 р. по квітень 1919 р. (з невеликою перервою) влада в Острозі
належала представникам Української народної Республіки (Центральної Ради
та Директорії) та Української держави (гетьманату), і то за
австро-німецької військової присутності протягом майже всього 1918 року.
17 вересня 1939 р. польсько-радянський кордон в районі Острога
перейшли частини Червоної Армії. Острог увійшов до складу Радянського
Союзу і в грудні того ж року став районним центром новоствореної Рівненської області.
За роки гітлерівської окупації Острога було розстріляно 6400 мирних
жителів, через табір військовополонених на околиці міста пройшло 6000
червоноармійців. Загинула одна з найстаріших в Україні єврейських
громад.
1963 року в місті було відкрито пам‘ятник Т.Г.Шевченку. 1978 року в
Острозі відбулися ювілейні федорівські читання, присвячені 400-річчю
острозького друкарства, відкрито пам‘ятний знак в честь ювілею.
Повоєнні десятиліття не завжди були милостиві до долі острозьких
пам‘яток. Було знищено декілька старовинних кладовищ, вуличок давньої
забудови, що вціліли у воєнних пожежах, руйнувалися закриті храми.
У 1981 році рішенням Уряду республіки було створено Державний
історико-культурний заповідник м. Острога, а 1985 року в його складі
відкрито Музей книги та друкарства.
1994 року Указом Президента України в місті відкрито Острозький Вищий Колегіум,
якому в 1996 році було надано історичну назву «Острозька академія», а
на початку 2000 року – статус Національного університету. В 1995 році
Острог отримав статус міста обласного значення.
Інформацію ізято з офіційного сайту Острозької міської ради Ще фото:
Млинці, Масляна Рекордні млинці випекли до ювілею Судака У Криму поставили масляний рекорд - у Судаку напекли башту з млинців у людський зріст, повідомляє ТСН. Стовп заввишки метр 80 сантиметрів присвятили ювілею Судака. Цьогоріч місту виповнюється 1800 років.
Гуляння, присвячені Масниці, тривають сьогодні, 26 лютого, на пл. Свободи.
На майданчиках дев’яти районів міста численні відвідувачі свята можуть подивитися виступи творчих колективів Харкова. Гостей гулянь розважають скоморохи й зростові ляльки. Крім того, усі охочі можуть пригоститися млинцями, медовухою та іншими стравами і напоями, які пропонують місцеві виробники.
Приміський потяг «Полтава-Лозова» їхатиме не до Лозової, а до станції «Пост 146 кілометр».
Фото зі сайту еsn.ua
Такі зміни ще діятимуть сьогодні та завтра, 29 лютого. — Поїзд «Полтава-Лозова», на час відправлення з Полтави-Південної о 20.40, слідуватиме до станції «Пост 146 кілометр», — повідомила Наталія Головіна, чергова по довідці Південного вокзалу Полтави. – Такі зміни введено на 27, 28 та 29 лютого. Окрім того, завтра, 29 лютого, цей потяг відправлятиметься за іншим часом: не о 20.40, а о 22.10. А до кінцевої станції прибуде о 3.00.
