Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Вторник 21.05.2024. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 21.05.2024 Вторник Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Головна » 2012 » Февраль » 28 » Підгайці, Тернопільська область, Мандруємо Україною
00:56
Підгайці, Тернопільська область, Мандруємо Україною
Підгайці
Найменше місто Тернопілля – це Підгайці. Не тільки найменше, але й
найзабутіше Богом і людьми. Колись, чотири роки тому, проїздом з Бережан до Бучача,
зупинилися ми на дві хвилини на автостанції Підгайців, де зустрів нас
напіврозвалений і сумний костел. І так прикро тоді стало. І подумалося
тоді: «А може у самому місті справи краще… Треба обов’язково відвідати
Підгайці наступним разом». Відвідали… Ну що вам сказати? Руїни костелу –
візитка міста – повністю відповідають стану міста: розвалені пам’ятки
архітектури, облуплені брудні фасади, роздовбані дороги у самому центрі
міста (або повна їх відсутність), бруд і сміття…
Шкода… Але ж було б чим пишатися тим трьом тисячам підгаєччан, якщо б
вони цінували власну історію і гідність. Колись давно Підгайці були
важливим адміністративним і торговим центром, тут був і замок (остаточно
зник з лиця землі у 70 рр. ХХ ст.), і багато церков, і красивих
маєтків. Одним словом, життя вирувало! Розповімо про це (за допомогою
Вікіпедії і не тільки) трошки докладніше.
Перша писемна згадка про Підгайці відноситься до 1397 р., а містом
вони стали у 1463 р. Перші відомими власниками Підгайців були маґнати
Княгиницькі. Містом також у свій час володіли Бучацькі, Вольські,
Потоцькі, Чарторийські, Гольські тощо. 18 липня 1539 р. Підгайці
отримали маґдебурзьке право.
Протягом XVI-XVII ст. Підгайці неодноразово потерпали від нападів різних завойовників.
У 1655 р. тут проходило військо Богдана Хмельницького, а у 1667 р.
відбулася битва військ Яна Собеського з загонами Петра Дорошенка, яка
закінчилася підписанням Підгаєцьких угод, а у 1698 біля Підгайців
відбулася остання битва між польськими військом і татарами.
У 1772 р. місто перейшло до Австрії, а у 1867 р. Підгайці стали
центром повіту. У травні 1889 р. внаслідок пожежі згоріло 75% будівель
міста. У 1908 р. було споруджено залізницю Підгайці-Львів (у I Cвітову війну ця лінія відіграла важливу роль під час Брусиловського прориву).
Підгайці сильно постраждали під час I Cвітової війни, було знищено
близько 200 будинків, загинуло понад 10% населення. За
Українсько-польської війни місто було на якийсь час визволене
українськими військами під час чортківського наступу 14 червня 1919
року. Тоді у Підгайцях загинув і похований на місцевому цвинтарі капелан
УГА Василь Опарівський, батько дружини Степана Бандери Ярослави.
У 1930 р. Підгайці постраждали від пацифікації.
У вересні 1939 р. місто перейшло під владу СРСР.
Ще більше, ніж під час Першої, постраждали Підгайці під час Другої
світової війни. Було зруйновано 70% житлового фонду, залізницю
Львів-Підгайці. Але ж найбільше постраждало населення міста. Як відомо,
Підгайці були одним із найбільш «єврейських» міст Галичини – перед ІІ
Світовою війною єврейська громада міста складала близько 53%. (Ще з XVI
століття тут оселилися євреї (хоча на місцевому кіркуті був знайдений
надгробний камінь, датований ще 1420 р.). У 1580-1620 рр. підгаєцький
рабин Арон Веніамін Сольник став відомий в світі через «промову
Веніаміна» - збірник запитань і відповідей з іудейського релігійного
правосуддя.)
Так от. У 1942 р. гестапо за допомогою поліцаїв направила близько 1000 євреїв у табір смерті Белжець.
Інші євреї були зведені в гетто, де багато з них померло від тифу. У
жовтні ще 1200 осіб були відправлені в Белжець. 6 червня 1943 р. було
завершено знищення, коли, за рідкісним винятком, решта спільноти була
розстріляна і кинута в масові могили на околицях міста.
Про колись величезну єврейську громаду Підгайців нагадує найбільший в
Україні єврейський цвинтар – кіркут. Тут збереглося у досить непоганому
стані більше 1000 надгробків, але переважна їх більшість все ж таки
знищена (і фашистами, і українцями). Останнє поховання на кіркуті
датується 1952 роком.
Зараз євреїв у Підгайцях нема, і нема кому піклуватися про цвинтар,
який продовжується нищитися місцевими варварами. Під час наших відвідин
міста ми зустріли тут жінку, яка тут прибирає сміття. Добровільно.
Дякуємо їй за це!!!
Ще більш сумно, ніж кіркут, виглядає інше свідоцтво присутності
євреїв у місті – синагога. Це велика споруда, яка мала оборонне значення
- розмірами і товщиною стін вона нагадує міні-фортецю. Побудована вона
була у 1 половині XVII століття. З тих пір споруда збереглася майже без
змін (тобто, без перебудов), якщо не вважати тих змін, яких завдали їй
варвари. Один з міцних контрфорсів будівлі зруйнований (що потрібно було
зробити, щоб зруйнувати таку міць?), всередині споруди – громадський
туалет (ну любить наш народ у храмах ср…ти), хоча тут же можна ще
побачити залишки оздоблення (різьблені кольорові деталі).
Перейдемо від іудаїзму до християнства. Тут архітектурні справи
трошки кращі, якщо не брати до уваги Троїцький костел. Саме в ньому була
підписана так звана Підгаєцька угода (1667р.) З нього і почнемо.
Збудований він був у 1634 році у пізньоготичному стилі з елементами
ренесансу. Зараз храм – повна руїна, але над однією з капличок
відремонтований дах (квітень, 2010), вкритий, звичайно ж,
металочерепицею. Хоч так. Сподіваємось на подальший ремонт споруди, адже
впаде. Поруч із костелом зберігся обеліск на честь Адама Міцкевича
(1897).
Тепер до православних храмів. Найбільш цікавою спорудою міста
вважається Успенська церква, побудована у середині XVII ст. Її називають
унікальною завдяки наявності аркади, яка опоясує церкву угорі. От не
можу зрозуміти, що у цьому унікального? Часто таке трапляється у храмах,
і називається «гульбище». Може, я щось плутаю? Не знаю, як архітектура,
а от назва конфесії тут дійсно унікальна: «Українська автокефальна
(незалежна) греко-православна церква». От! Невже це щось окреме від
просто УАПЦ? Якщо так, то правий був Карл Маркс, релігія – це дійсно
опіум. Особливо в Україні.
Є у місті ще церква – Спаська, побудована у 1772 році. Це типовий
представник галицької дерев’яної архітектури. Поруч із церквою у ХІХ ст.
була зведена дзвіниця.
У центрі міста, на площі Ринок, нещодавно зведений помпезний
сучасний храм УГКЦ, у якому, мабуть, можна вмістити усіх підгаєччан.
Зрозуміло, споруда - нічого цікавого.
А от сама площа Ринок є цікавою. Має трикутну форму. Домінантою
площі начебто є вже згаданий релігійний новобуд-гігант. Але все ж таки
погляд більше приваблює невеликий будинок ратуші з давно не працюючим
годинником. Споруда не дуже стара – побудована у 1931 році. Тут же є
декілька цікавих старовинних будиночків.
Але більше цікавої архітектури збереглося на вулиці Шевченка. Якщо
будете у Підгацях, пройдіться нею обов’язково, щоб скласти повне
уявлення про місто. Тут є на що подивитися – серед старовинних віл
трапляються цікаві зразки. Ми тут в Інтернеті прочитали, що одному з
будинків мешкав Фредерік Шопен (в будинку своєї учениці М. Чарториської –
меценатки і власниці міста). Ну, якщо серед наших фото він є, то
підкажіть – який саме. Ми не ідентифікували.
Досі недослідженими є підземелля міста, які колись з’єднували костел, замок і деякі церкви.
Зараз Підгайці є районним центром (ним вони стали у 1991 році, у
період 1940-1962 рр. вже були райцентром, а у 1963-1991 рр. належали до
Бережанського району).
В завершенні хочеться сказати, що мабуть тільки у такій багатій
країні, як наша, є таки бідні і вбогі міста, як Підгайці. Адже є що
красти. У Підгайцях все вкрадено. А також зруйновано і понівечено.
Кажемо це не через бажання образити підгаєччан, а тільки через біль і
сум за усеперемагаючу українську байдужість. Невже ніколи не видужаємо?
Дводенні гуляння, присвячені Масниці, почалися сьогодні, 25 лютого, на пл. Свободи.
У центрі площі встановили Масничне містечко з круглою сценою, яка уособлює Ярило-Сонце. Промені сонця поділяють площу на сектори, в кожному з яких встановлені ярмаркові намети дев'яти районів міста. Ярмарок працює з 12:00 до 20:00. Гостей свята розважають скоморохи, ростові ляльки тощо. Сьогодні на площі проходить концерт за участю творчих колективів і виконавців від кожного району. Також на сцені виступили учасники проекту «Майданс». На площі встановлено шестиметрове солом'яне опудало Масниці, яке спалять завтра близько 17:45.
В Мариуполе закрывается движение по ул. Азовстальской В Мариуполе закрывается движение по ул. Азовстальской В связи с проведением ремонтных работ по замене канализационного коллектора, со 2 марта и до окончания работ закрывается движение автотранспорта по ул. Азовстальская. Как сообщили Мариупольским новостям в пресс-службе горсовета, движение транспорта по ул. Азовстальской будет закрыто на участке от ул. Панфилова до ул. Орджоникидзе (две полосы) и от ул. Орджоникидзе до ул. Гугеля (правая сторона).
Депутати Луцької міської ради мали заслухати звіт міського голови Миколи Романюка, Депутати Луцької міської ради мали заслухати звіт міського голови Миколи Романюка, але вирішили не надто засипати його запитаннями. Про це йшлося 27 лютого під час розширеного засідання постійної комісії з питань соціально-економічного планування, бюджету та фінансів. Нагадаємо, що наприкінці січня, коли депутати затверджували свій план роботи на рік, вони після тривалих дискусій вирішили, аби міський голова звітувався двічі: перед громадою та перед ними. Перший звіт відбувся 10 лютого в Палаці культури міста Луцька. Тоді ж у залі були присутніми й чимало депутатів.
В Мариуполе закрывается движение по ул. Азовстальской