Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Вторник 21.05.2024. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 21.05.2024 Вторник Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Так сталося, що Рівне не входить до числа найбільш цікавих з
туристичної точки зору міст України. На жаль, історична частина міста
збереглася дуже погано і представлена в основному монстрами радянської
епохи. Але все ж таки не слід вважати, що у Рівному взагалі нічого
цікавого нема. Ми знайшли декілька культових споруд, які слід оглянути,
перебуваючи у місті. Пропонуємо подивитися невеличку фотогалерею.
Історія Рівного
До XIV ст.
XIII ст. до н.е. — перші поселення на околицях міста біля сучасного села Бармаки
V ст. до н.е. — поселення найдавніших землеробів на правому березі р. Устя біля сучасного Басівкутського водосховища
VI—IX століття н.е. — поселення ранніх слов'ян на північ від сучасного села Бармаки
X—XII століття — поблизу ріки Устя закладено давньоруську фортецю.
1283 — перша писемна згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства
1340 — майже на два століття місто у складі Волині переходить до Литви
XV століття
1434 — відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла
(Свидригелла) Ольгердовича Рівне передається у володіння луцьких
шляхтичів Дичків
1461 — Івашко Дичко продає Рівне «за 300 кіп широких грошей
чеської лічби» князю Семену Васильовичу Несвіцькому, представнику
русько-литовської династії Гедиміновичів.
1479 — після смерті князя Несвіцького Рівне стало власністю
його дружини Марії Несвіцької, яка стала іменувати себе княгинею
Рівненською.
1481 — на одному з насипних островів річки Усті, княгинею Марією збудовано замок із дубових колод, який обнесено оборонними ровами
1492 — польський король Зиґмунт та великий князь литовський
Казимир Ягайло надали містечку магдебурзьке право (право на
самоврядування)
1496 — татари взяли місто в облогу, яка була знята лише після того, як панство, що переховувалось у замку, сплатило викуп
1500 — княгиня Марія Несвіцька отримала для міста привілей на щорічний ярмарок на свято Семена Літопроводця
XVI століття
липень 1507 — король Зиґмунт Королівською грамотою надає княгині Марії право вічного володіння замком та містом
1508 — пожежа в замку; розпочато будівництво нового замку
1518 — після смерті княгині Несвіцької Рівне переходить у власність князів Острозьких
1521 — Рівне з околицями та ближніми селами відходить до Іллі Острозького
1538 — Ілля Острозький одружується з позашлюбною донькою короля Сигізмунда Беатою Костелецькою
1539 — після смерті Іллі Острозького Рівне «під заклад» переходить у спадщину Беаті Костелецькій.
1548 — княгиня Костелецька будує костел у Рівному
1554 — на географічній карті Європи фламандського картографа
Герарда Меркатора (1512—1594) серед 29 населених пунктів Волині
позначене місто Рівне
1556 — у Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які займаються переважно торговельними справами.
1563 — Рівне згадується у вересневих переговорах російського
царя Івана IV (1530—1584) з послами польського короля
Сигізмунда-Августа (1520—1572) про повернення Росії захоплених Литвою
міст
1565 — місто переходить у власність Альбрехта Ласького.
1565—1575 — судова тяганина за право володіння містом; часті пограбування Рівного
1569 — за Люблінською унією Рівне підпорядковується Луцькому повіту. Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу.
1574 — Королівською грамотою місто знову проголошене володінням князя Костянтина Острозького
1575 — за свідченням німецького історика і географа А.Гушинга в місті налічується 543 будинки
1583 — перша згадка про річку Устю (інша назва — Оствиця)
XVII століття
1606 — Анна Острозька (вдова Олександра Костянтиновича Острозького) відбудовує костел
1614 — над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої «людей носило поверх дерев, інших мертвих» знаходили у різних місцях
1617—1619 — татарські набіги, спалення замку
1620 — як посаг місто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594—1638); в Рівному налічується понад 200 будинків
1621 — містом володіє донька князя Олександра Острозького Катерина, дружина Т. Замойського
1624 — пожежа в Рівному нищить майже все місто
1625 — підготовка угоди Речi Посполитої з козаками Запорозької Січі в Рівненському замку Замойського
1629 — складено акт із достеменним описом міста, де
зафіксовано, що в Рівному є 505 будинків, 10 вулиць (Замкова, Шкільна,
Дубенська, Литовська та ін.) і проживає понад 3 тисячі мешканців (у
Києві в той час було 18 тисяч мешканців)
1634 — король надає привілеї місту на проведення ярмарку
1636 — перше свідчення про написання у місті літературного
твору. Це вірш «Лямент о утрапеню мещан острозких», присвячений
українському митрополиту Петру Могилі (1596—1647), підписаний
криптонімом «М.Н.»
1637 — облаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського
1640 — спустошення Рівного татарами
1642 — місто стає власністю князів Конецпольських; на документах, датованих 15 липня 1642 року, зберігся відтиск печатки міста
1648 — козацько-польська війна на Волині; спустошення Рівного загоном Колодки
літо 1651 — Рівненщина стає центром визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького
9 лютого 1667 — за Андрусівським миром місто переходить під владу Польщі
1667 — великий мор у Рівному, загинуло 1600 осіб
1680 — спустошення Рівного загоном українських козаків
1691 — пожежа, внаслідок якої місто було майже повністю знищене
XVIII століття
1706 — у ході російсько-шведської війни Рівне було зруйноване та зайняте військами Карла XII, який у червні побував у місті
1706—1707 — захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у місті та околицях
1723 — Рівне переходить у власність польських шляхтичів
Любомирських. Володарем Рівного стає Юрій (Єжи) Любомирський. У XVIII
ст. князі Любомирські були найбагатшим магнатським родом на Волині, а
часами і в цілій Польщі.
1728 — розпочато будівництво замку
1738 — Станіслав Любомирський (бл. 1704—1793) відбудовує в Рівному мурований замок-палац
1750 — у місті налічується 683 споруди, в тому числі 313 в
передмістях, які облаштовуються за національною та соціальною ознакою
(були німецька та єврейські вулиці, квартали міських урядників,
духівництва, ремісників, тощо); працює млин та лісопильне підприємство
1755 — ведеться активне будівництво, в місті налічується понад 700 будинків, населення зростає
1756 — завершення будівництва і освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви в Рівному. За легендами в цій церкві молився Іван Гонта.
1760 — варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо, зводиться перша мурована єврейська синагога
1765 — Тоушер складає план міста
1770 — епідемія чуми у місті, закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матері як рятівниці від мору
1775 — будівництво мурованого костелу
1778 — місто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок
1780 — князь Юзеф Любомирський підтверджує права євреїв та дозволяє будівництво дерев'яної синагоги
1781 — будівництво дерев'яного Святовоскресенського собору на місці старенької церкви
1785 — збудована уніатська каплиця на кладовищі Волі
1792 — у Рівному побував національний герой Польщі генерал
Тадеуш Косцюшко, який приїздив до тодішньої господині рівненського
палацу Людвіки Любомирської — предмету свого юнацького кохання.
23 квітня (4 травня) 1793 — внаслідок другого поділу Польщі
Рівне переходить до Росії; до міста входять російські війська під
командуванням М. Кречетнікова.
29 серпня (9 вересня) 1793 — Рівне набуває статусу повітового центру в складі новоутвореного Волинського намісництва (з 1797 року — губернії)
XIX століття
1804 — Рівне та його околиці спустошує нашестя сарани; неврожай і голод у місті
1805 — починає діяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким; пожежа у місті
1815 — остання, особливо вишукана перебудова палацу Любомирських
1836 — початок будівництва гімназійного корпусу неподалік від палацу Любомирських
1839 — із Клеваня до Рівного переведено класичну гімназію. 24 липня розпочинає роботу Рівненська гімназія.
1844—1845 — у Рівненській гімназії старшим викладачем працює видатний історик, письменник і політичний діяч Микола Костомаров
1848 — споруджено каплицю св. Степана на кладовищі Грабник
1849 — згідно перепису населення в місті проживає близько 3000 мешканців
1856 — епідемія холери в місті; біля пам'ятника-колони на честь Божої Матері вивішено незгасиму лампаду
1857 — прокладання через Рівне шосе Київ—Берестя
1858 — початок будівництва мурованого костелу за пожертви князя К. Любомирського
1861 — російська селянська реформа; Рівне починає швидко зростати і його населення становить 3294 мешканці
1862 — у місті відкрито телеграф
1863 — відкриття в Рівному жіночої гімназії; арешт діячів польського повстання
1865 — реформування Рівненської гімназії із класичної в реальну
1866—1871 — у Рівненській гімназії навчається видатний письменник Володимир Короленко
11 серпня 1867 — у місті перебуває видатний український композитор Микола Лисенко
1868 — розпочато будівництво костелу св. Антонія (нині зал органної музики)
1871 — смерть і захоронення в Рівненському костелі князя
Казимира Любомирського; влітку в місті перебуває видатний науковець та
політичний діяч Микола Драгоманов
1872 — гімназію перетворено в реальне училище, яке діяло до 1922 року
12 травня 1873 — відкрито залізничне сполучення через місто
(Київ—Берестя), відкрита залізнична станція Рівне, налагоджено
сполучення з прикордонним Радивиловом
1877 — збудовано та освячено військовий шпиталь
1880 — у Варшаві виходить нарис Т. Стецького про Рівне «Miasto Równe»
12 червня 1881 — велика пожежа в місті; згоріла соборна Воскресенська церква, 800 дворів, поштамт
30 серпня 1890 — розпочато будівництво парафіяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архітектор Дейнека)
1891 — пожежа в західній частині міста; згоріло понад 300 будинків
8 (20) жовтня 1895 — освячення та перше богослужіння в новозбудованому православному соборі
1896 — спорудження в місті євангельсько-лютеранського молитовного будинку
1897 — за даними всеросійського перепису населення в Рівному мешкають 24752 людини, працюють 23 дрібних підприємства
90-ті роки XIX століття — у місті будується військове містечко
1899 — завершення будівництва парафіяльного костелу св. Антонія
7 жовтня 1900 — освячення костелу св. Антонія
XX століття
1905 — революційні виступи рівнян
1906 — засновано перший в Рівному музей
2 лютого 1908 — на місті згорілого театру Л. Зафраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї
1909 — місто відвідує видатний учений Володимр Вернадський; Зафран розпочинає будівництво першої електростанції
1910 — розпочинає роботу пивзавод "Бергшльос".
квітень 1911 — відновлення автобусного сполучення (3 пасажирські автобуси та 1 вантажна машина) Рівне—Корець—Новоград-Волинський—Житомир
1912 — уведена в дію перша електростанція; перший політ моноплану над містом
1914 — початок Першої світової війни. Мобілізація чоловічого
населення Рівного. У жовтні Рівненський військовий шпиталь відвідує
Російський імператор Микола II із сестрою — Великою Княжною Ольгою
Олександрівною.
1915 — часткова евакуація міста під час відступу російських військ
1916 — перед наступом російських військ місто відвідують імператор Микола II і генерал Брусилов.
1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили
свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького
уряду
1918 — окупація міста німецько-австрійськими військами
1919 — українська влада в місті; Рівне — тимчасова столиця
УНР. Відступ українських військ під проводом Петлюри. Влада більшовиків.
Окупація Рівного польськими військами.
1920 — повернення більшовицької влади після прориву I Кінної армії Будьонного; повернення польської армії
1922 — польська влада дає дозвіл на відновлення діяльності Рівненської повітової «Просвіти»
1923—1940 — діяльність у місті відомого польського вченого та освітянина Якуба Гофмана
1927 — пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнації пам'яток старовинної архітектури. Реставрація костелу св. Антонія.
30 квітня 1929 — офіційна ліквідація Рівненської «Просвіти»
11 березня 1930 — польська поліція проводить репресії проти учасників Шевченківської академії в театрі Зафрана
1933 — з'їзд преси в Рівному. Українське населення збирає
пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий
Міський парк на Грабнику.
17 вересня 1939 — відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР; до міста входять частини Червоної армії
4 грудня 1939 — Указом Президії Верховної Ради СРСР утворено Ровенську область у складі Української РСР із центром у місті Рівному
1939 — засновано музично-драматичний театр імені Островського
28 червня 1941 — бомбардування та окупація міста німецькими військами
3 липня 1941 — створення міської управи, головою міської
управи став фармацевт Полікарп Бульба, професора гімназії Івана Сав'юка
було призначено другим посадником, правника Сергія Іллюка — першим
членом управи, Назара Шевчука — другим
20 серпня 1941 — значну частину українських земель було
включено до складу так званого Райхскомісаріату «Україна» з центром у
Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха
Коха
10 березня 1942 — німецькою адміністрацією спільно з фірмою
Центрального емісійного банку Украни було випущено для грошового обігу
«окупаційні гроші» — вісім банкнот номіналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100,
200 та 500 карбованців; в анотації був текст: «Рівне 10 березня 1942.
Центральний емісійний банк Україна.»
1941—1942 — винищення близько 90 тис. рівнян
1943 — замахи на німецьких офіцерів радянським партизаном-розвідником Миколою Кузнецовим.
2—5 лютого 1944 — Рівне визволене від німецьких загарбників частинами Радянської армії. Розпочинається відбудова господарства міста.
1945 — співробітники НКВС у січні влаштовують публічну страту вояків Української повстанської армії
1947 — узимку зруйновано пам'ятник Сталіну в Рівному (район нинішньої Театральної площі)
1950 — завершено відбудову зруйнованого війною господарства
22 квітня 1952 — зруйновано пам'ятник-колону на честь Божої Матері
1954 — із Києва до Рівного переведено меліоративний інститут (Український інститут інженерів водного господарства)
1957 — уведення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури
1958 — рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році)
1959 — відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.
1960 — завершення будівництва Рівненського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Островського
1962 — закриття Свято-Воскресенського собору; закінчення будівництва газопроводу
1963 — уведено в дію Рівненський льонокомбінат — гігант легкої промисловості
1967 — закінчено будівництво кінотеатру «Жовтень» (сучасна назва — Кінопалац «Україна»)
1969 — уведено в дію першу чергу заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ «Рівнеазот»)
24 грудня 1974 — відкрито тролейбусний рух по місту
1977 — у Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу
1980 — закінчення будівництва першого в місті 14-поверхового будинку по вулиці Київській, 14
1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста
1985 — відкриття монументу Слави
1986 — завершення будівництва міського гідропарку — улюбленого місця відпочинку рівнян
1990 — Перші демократичні вибори до міської Ради. Розпочато будівництво Покровського собору методом народної будови.
11 червня 1991 — ухвалено Постанову Президії Верховної Ради
УРСР, згідно якої надалі слід іменувати місто Ровно — Рівне, а Ровенську
область — Рівненською. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991
року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.
17 травня 1994 — Перенесено на вулицю Ясну пам'ятник
партизану-розвіднику Миколі Кузнецову, який стояв перед адмінбудинком
міської ради. На постаменті цього пам'ятника було встановлено пам'ятний
знак «Загиблим за Україну». Демонтовано пам'ятник командиру
партизанського загону Д. Медведєву.
22 травня 1999 — на майдані Незалежності відбулося урочисте
відкриття пам'ятника Т. Шевченку. На площі Короленка відкрито пам'ятник
«Загиблим у збройних конфліктах».
XXI століття
2002 — За результатами Всеукраїнського перепису населення
2001 року в Рівному проживають 248 813 тис. осіб (228 тис. осіб у 1989
році). Населення області складає 1173 тис. осіб (в т.ч. 555 тис.
чоловіків та 618 тис. жінок).
«Мир», готель. Рівне, вул. Міцкевича, 32. Тел.: (0362) 22-13-35, 22-11-06, (067) 334-88-09.
Один из найстаріших готелів, розташований у центрі міста. Номери
різних категорій з усіма вигодами, обладнані доступом до Wi-Fi
Інтернету, індивідуальноюй системою кондициювання, електронною системою
безпеки, міні-сейфом
Додатково: ресторан, конференц-зал, бізнес-центр, замовлення квитків, чистка та прасування одягу, парковка.
«Золоте руно», готель. Рівне, вул. О. Теліги, 12. Тел.: (0362) 63-02-02, (098) 876-23-24, (097) 836-51-53.
Сучасний комплекс у парковій зоні м. Рівне. У готелі сім номерів класу люкс.
Додатково: ресторан, лазня, джакузі, спа-бассейн.
«Турист», готель. Рівне, вул. Київська, 36. Тел.: (0362) 26-18-96, 26-56-14, 26-74-13.
Розташований біля автовокзалу. Номери різного рівня. У номерах усі вигоди, ТБ, є номери з кондиціонером.
Додатково: два ресторани, два кафе, бар з більярдом, туристичний
відділ, банкомати, нічна дискотека, зал засідань, ремонт взуття.
«Марлен», готельно-ресторанний комплекс. Рівне, вул. Грушевського, 13. Тел.: (0362) 69-06-00, 69-05-99, 69-05-88.
Готель на 9 номерів недалеко від центру міста. Номери різних
категорій з усіма вигодами, обладнані доступом до Wi-Fi Інтернету,
кондиціонерами, кабельним телебаченням, міні-баром, сейфом. У вартість
проживання входить сніданок.
Додатково: ресторан, стоянка, чистка та прасування одягу.
«Горинь», готель. Рівне, вул. Дубенська, 337. Тел.: (0362) 29-88-03, 29-81-90.
Недорогий готель на околиці міста.
«Ай-Петрі», мотель. Рівне, вул. Дубенська, 113. Тел.: (03622) 5-61-64, 5-20-08.
«Бімер», мотель. Рівне, вул. Енергетиків, 4. Тел.: (0362) 23-43-02, 64-40-02.
«Фенікс», готель. Рівне, вул. Видумки, 7. Тел.: (0362) 26-87-97.
Кімнати відпочинку на залізничному вокзалі, Рівне, вул. Привокзальна, 1. Тел.: (0362) 291-23-65.
«4x4», мотель. Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Колоденка, вул. Рівненська, 1а. Тел.: (0362) 20-88-00, 20-85-48, (066) 451-01-75.
Мотель на окружній. Номери різних категорій з усіма вигодами.
Додатково: ресторан, бар, більярд, сауна, лазня, басейн, стоянка.
«Айвенго», готельний комплекс. Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Колоденка, вул. Зелена, 53. Тел.: (0362) 20-89-52, (050) 662-74-62.
Комплекс розташований на окружній м. Рівне. Номери різних категорій з усіма вигодами, кондиціонером, ТБ.
Додатково: ресторан, сауна, басейн, конференц-зал, тенісні корти, більярд, автомийка, стоянка, пральня, виклик таксі.
«Хутор»,
відпочинковий комплекс. Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика
Омеляна, вул. Дубенська, 11. Тел.: (0362) 29-93-58, (067) 695-21-11.
Комплекс розташований на під’їзді до Рівного з боку Львова. Номери
різних категорій з усіма вигодами. Сніданок включений у вартість.
Додатково: ресторан, кафе, боулінг-клуб, сауна з басейном.
«Софія»,
готель. Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул.
Дубенська, 4а. Тел.: (0362) 43-23-23, 61-30-73, (050) 840-87-68.
Готель на в’їзді до Рівного на трасі Київ-Чоп. Номери різних категорій з усіма вигодами.
Додатково: ресторан, тенісні корти, більярд, баня з сауною, басейн, альтанки, стоянка.
Хмельницька Влада і підприємці говорили про акутальні питання розвитку легкої промисловості Сьогодні в приміщенні Хмельницької торгово-промислової палати відбулося засідання круглого столу на тему «Актуальні питання розвитку легкої промисловості». Участь у заході взяли представники влади – заступник голови ХОДА Леоні Гураль, начальник Головного управління економіки Андрій Прусецькій, інші посадовці , податківці, а також викладачі Вищих учбових закладів обласного центру та керівники промислових підприємств краю, приватні підприємці.
В Мариуполе закрывается движение по ул. Азовстальской В Мариуполе закрывается движение по ул. Азовстальской В связи с проведением ремонтных работ по замене канализационного коллектора, со 2 марта и до окончания работ закрывается движение автотранспорта по ул. Азовстальская. Как сообщили Мариупольским новостям в пресс-службе горсовета, движение транспорта по ул. Азовстальской будет закрыто на участке от ул. Панфилова до ул. Орджоникидзе (две полосы) и от ул. Орджоникидзе до ул. Гугеля (правая сторона).
Уникальная выставка коллекционных фиалок и породистых морских свинок откроется в нашем городе в первый день весны – 1 марта.
Организатором мероприятия выступил клуб "Фиалковый мир" совместно с питомником породистых морских свинок "Скинленд", сообщает городской департамент информации.
В Мариуполе закрывается движение по ул. Азовстальской 