На прийомі в міського голови Шкіри О.Г. нам повідомили, що 16 березня скликається позачергова сесія міської ради з питання, яке нас хвилює. Ми попросили дати можливість бути присутніми на сесії. Хід її нас дуже здивував. Із 46 депутатів  прибули 33. Не взяли участі в сесії депутати обласної ради і не було представників санітарної та екологічної служб. Регламентом сесію передбачено було завершити протягом однієї години.

Міськрада вирішила звернутись до Президента України Януковича В.Ф., Прем’єр-міністра України Азарова М.Я., голови Верховної Ради України Литвина В.М., голови Київської обласної державної адміністрації Присяжнюка А.Й., голови Київської обласної ради Качного О.С. з клопотанням про недопущення відведення очисних вод у річку Карань або Трубіж. Це, звичайно, дуже добре, але виникає питання: чому так пізно – майже через рік після початку постанови цього питання і навіть майже через місяць після звернення до міської ради громадськості?

Обговорення питання на сесії як такого не було. Жоден депутат не виступив, а мій виступ і Віталія Павловича Іващенка, Заслуженого будівельника України, чи не було почуто, чи сприйнято без особливої зацікавленості. Депутати потім пояснили це тим, що з цього питання у них уже були неодноразові обговорення

Я звернула увагу депутатів, що більше року велась робота з підготовки до проектування та узгодження з екологічними службами проекту будівництва очисних споруд, а в нашому місті ця інформація замовчувалась. Науково-технічна рада Міністерства регіонального розвитку та будівництва України ще 11 серпня 2011 року розглянула робочий проект, а Кабінет Міністрів України розпорядженням від 5 грудня 2011 року №1365-р затвердив проект та титул будови. Потужність очисних споруд в м. Бориспіль – 12500 куб. м на добу. Кошторисна вартість 238,4 млн. гривень, з них 50 млн. гривень на 2011 рік, тривалість будівництва 10 місяців.

Перша інформація у «Віснику Переяславщини» з цього питання з’явилась лише 3 лютого 2012 року. Втрачено час, щоб впливати на процес на стадії обговорення, підготовки і узгодження вибору варіантів.

Що робити тепер? На наш погляд, потрібне наступне: швидкі і скоординовані дії щодо проведення спільної сесії міської та районної рад із залученням широкої громадськості; запросити на сесію керівників облдержадміністрації та обласної ради, головного санітарного лікаря області та керівника облуправління з екології; звернутись за підтримкою до авторитетних наукових, державних та політичних діячів країни, комітету Верховної Ради з питань культури та духовності, депутатів Верховної Ради, які опікуються нашим регіоном; створити оргкомітет, а ЗМІ забезпечити широке інформування мешканців міста та району про ситуацію, що склалася; громадськості надати широку підтримку місцевій владі в її прагненні відвернути від нашого регіону екологічно катастрофу.

Віталій Іващенко у «Віснику Переяславщини» за 28 лютого ц. р. доступно і технічно грамотно виклав, наскільки згубним для нашого регіону буде скидання бориспільських стоків в р. Карань. Він також намагався дещо заспокоїти земляків, що повністю питання будівництва каналізаційного колектора з відводом стоків на Переяславщину ще не вирішено. Але наводжу цитату з кореспонденції Ірини Костенко з газети «Вісті»  №1 від 19.01.2012 року в статті «Бориспіль будує очисні споруди»: «Проект пройшов Державну експертизу, в тому числі екологічну. Нині вирішується питання відведення очисних вод. Дуже довго із Київською облдержадміністрацією, Міністерством екології, із управлінням екології Київської області обирався напрямок будівництва траси, якою скидатимуться очисні води. Врешті було прийняте рішення, що вона пройде землями Бориспільського та Переяслав-Хмельницького районів. Води відводитимуться закритим колектором аж до природних водних артерій».

Тож що ж виходить? Київська облдержадміністрація разом з екологічними службами області проігнорувала інтереси мешканців Переяславщина на догоду якимось іншим, меркантильним інтересам? Тож думаймо, як нам діяти в цій ситуації: спокійно сприймати так, як складається, чи якимось чином захищатись?

Ольга Тесленко,
 голова міської організації «Допомога дітям війни»