Колись слово «вітраж» асоціювалося винятково з храмовими приміщеннями та кольоровим склом у вікнах та перегородках громадських будівель. Сьогодні майстри за допомогою нової техніки вітражного розпису  створюють прозорі картини на склі, прикраси тощо. Переяславка Вікторія Допіра, 23 роки, захопилася цим мистецтвом рік тому, але вже створила більше сотні оригінальних виробів. У гостях у талановитої дівчини побував журналіст «Вісника».

«Почуття смаку в доньки завжди було»

– Закінчивши політех, зрозуміла, що не хочу працювати інженером-хіміком. Це мені видавалося занадто нудним. Повернулася в Переяслав, і почалися творчі пошуки. Побачила розписані прикраси зі скла в Інтернеті. Подумала, що це можна робити самій. Мама порадила зайнятися вітражним розписом картин. Ще так склалося, що на той час мій хлопець займався реалізацією скла. Подумала, що це треба якось використати, – розповідає Вікторія у себе в квартирі на вулиці Ковальській, де проживає з батьками.

У помешканні Допір чимало мистецьких робіт. Мама Вікторії Тетяна Допіра, 59 років, відома на Переяславщині художниця. Стіни квартири прикрашені її картинами. Складно повірити, що в цій творчій атмосфері Вікторія росла абсолютно байдужою до художнього мистецтва. Дівчина каже, що до цих пір не пробувала малювати олійними фарбами. А заняття з трудового навчання в школі, де все зводилося до вишивання і макраме, надовго відбили бажання до рукоділля.

– Це той випадок, коли діти закінчують школу, але ще не знають, чого хочуть, – долучається до розмови Тетяна Григорівна. – У нас два сини старші, то вона – дівчина, яку виховували хлопці. Вони в комп’ютері розбираються, і вона з ними. У школі її вчителька математики хвалила. Складалося враження, що це дитина-технар, буде сидіти собі за комп’ютером. Я і не наполягала. Ото поводила на танці, до цього часу маємо з чого сміятися. Але почуття смаку в неї завжди було. На базар вона не ходить, тому що там немає нічого оригінального для неї. У Києві вчилася, то вишукувала речі на розпродажах у бутиках.

За майстерню – власна кімната

Вікторія каже, що працює переважно в другій половині дня. Майстернею слугує її власна кімната. Щоб відокремити кімнату для доньки, батьки перепланували квартиру. У залежності від натхнення, може створити картину за кілька годин, іноді працює декілька днів.

– Спочатку треба придумати малюнок, що наноситься на скло спеціальною фарбою-контуром, і вже після цього вітражними фарбами необхідного кольору заповнюється весь простір, — розповідає Вікторія про технологію виготовлення виробів. – Контурні фарби сохнуть кілька годин. Вітражні – добу. За основу використовую скло сатин. Важливий момент – поверхня, що декорується, в процесі роботи повинна бути горизонтальною, щоб не розливалася фарба.

Вікторія користується лаковими фарбами з розпису скла. Каже, що вони надійніші. Купує їх у пляшечках вмістом 17-18 мл за ціною 17-24 грн. Пляшечка контурних фарб коштує 21-27 грн. Періодично їздить за фарбами до Києва. Скло та рамки замовляє в Переяславі. Собівартість картини – близько 50 гривень.

У колекції майстрині понад 60 жіночих прикрас – підвіски на декоративних шнурках. Підвіски виготовляє з органічного скла. Пояснює, що воно легше, у  ньому простіше зробити отвір. Розписує їх технікою вітражу. Намистини, металеві застібки, шнурки для прикрас купує в Києві.

– До цього процесу долучається вся сім’я. Тато вирізає з оргскла квадратики. Потім шліфує на станку, робить отвір. Мама їх ще наждачкою  додатково шліфує, – розповідає дівчина.

– Мені хочеться допомогти, – каже Тетяна Допіра. – У нас меблева стінка була з органічним склом. Її розібрали. Все пускається в хід, треба тільки трішечки творчості додати. Я і милуюся, і пишаюся, і радію успіхам доньки. У кожній  її роботі є якась родзинка. Але трохи хвилююся, бо вона лаком дихає...

Люстра з танцюючими африканками

Вікторія зазначає, що вітражними розписами  стало модно прикрашати оселі та офіси. Тож вона береться за декорування скла дверей, вікон, плафонів тощо. Планує співпрацювати з будівельними фірмами щодо надання таких послуг. Для власної квартири декорувала плафон люстри. На ній – танцюючі африканки. Прикрасила люстру бамбуковими паличками. Бамбук використовує і для виготовлення рамок до картин.

– Африканські мотиви мені дуже подобаються, вони яскраві, різнокольорові. Таким і має бути вітраж. Ще у мене на виробах багато котів. Мабуть, на це мене надихає моя кішка, яку ми жартівливо називаємо Кобилка, – розповідає Вікторія.

Ідеї для своїх робіт дівчина бере переважно з Інтернету.

– Треба піддивитися, щоб потім своє щось додумати, – каже вона. – Наближається День Валентина, підшукую картинки на любовну тематику. У мами більше досвіду, можу радитися з нею щодо ідеї картини. Вона – одна з небагатьох, до чиєї думки я дослухаюся. Якщо замовник пропонує ідею, можу взятися за таку роботу. Але на замовлення важко малювати: у кожної людини своє уявлення, яким має бути виріб.

– Вона на моїх помилках навчається. Я завжди кажу: малюй те, що тобі до душі, а покупець завжди знайдеться. А то замовлять і ставок, і млинок, і вишневий садок. А воно тоді зовсім не те, що людина бачить, – додає Тетяна Григорівна.

Запитую у дівчини, чим їй ще цікаво займатися.

– Мені подобається комп’ютерна графіка. Мій старший брат малює персонажів для комп’ютерних ігор, мені це теж цікаво. А взагалі мої захоплення, мабуть, від пори року залежать. Зараз зима, то я більше читаю. Люблю твори Стівена Кінга, Конан-Дойля, сучасного автора Чака Паланіка. А ще люблю на дачі шашлички посмажити. Не тільки влітку, а й узимку. Це наш улюблений сімейний відпочинок.

Роботи Вікторії Допіри можна придбати в мистецькому салоні «Улітка». Картини коштують від 80 до 120 гривень.

Юлія Строчинська

На знімках – роботи
Вікторії Допіри