– У цьому році за сприяння  Міністерства освіти України наша школа нарешті отримала новий комп’ютерний клас. Вісім сучасних комп’ютерів для учнів і один для вчителів. Тепер діти займаються перед плазмовими моніторами, а не старими, десятирічної давності, – розповідає вчитель інформатики Хоцьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Валерій Івлєв, 49 років. Наприкінці лютого його четверо вихованців на обласній олімпіаді з інформатики здобули призові місця.

Це далеко не перша перемога хоцьківських школярів. Вчитель Валерій Івлєв святкує ювілей: десятий рік поспіль його учні займають призові місця на олімпіадах і доводять, що школярі з району можуть на рівні змагатися з вихованцями ліцеїв та спеціалізованих міських шкіл.

Восьмикласник Володимир Черниш, Аліна Гринько (9 клас) та Наталія Коваленко (10 клас) за підсумками цьогорічного змагання зайняли друге місце, випускник Анатолій Бойко – третє. Учні отримуватимуть стипендію, відповідно 75 і 50 гривень щомісяця.

– Хоча інформатика читається з 8 класу, Володя вже минулого року брав участь у олімпіаді, виступав за 9 клас і теж був другим. Аліна і Наташа -- відмінниці. Минулоріч були переможцями олімпіади. Як кажуть брати Клички, не так важко стати чемпіоном, як  відстояти це звання. Знаю, що вони гарно підготувалися, але перемогли господарі – учні з Білої Церкви. Я, звичайно, ні на що не натякаю. На олімпіади не їжджу принципово, щоб ніхто не казав, що там якось впливаю на результати. Мої діти все виконують без сторонньої допомоги. Хочу зазначити, що вперше олімпіада проводилася через Інтернет. Учні заходили на сайт, виконували завдання, відсилали відповіді й одразу отримували бали. Людський фактор не впливав, тож усе по-чесному. Діти всього добилися  власними силами, – з неприхованою гордістю розповідає Валерій Івлєв про своїх вихованців.

Випускник Анатолій Бойко вперше брав участь у олімпіаді. Каже, що хоче вступати до Черкаського технологічного університету на програміста.

– На день три-чотири години займаюся за комп’ютером. Після олімпіади відпочиваю, майже до нього не підходжу. З алгебри маю 7 балів, з геометрії – 8, – каже хлопець.

– За Анатолія я хотів би окремо сказати. Більшість учителів на олімпіади готують кращих учнів, відмінників, правильно? А Толя учиться посередньо. Я просто хотів довести і собі, і багатьом учителям, що будь-яка дитина – талановита, незалежно від того, відмінник вона чи ні. Головне з нею займатися, щоб вона вірила тобі і в свої сили. І є результат, – розповідає вчитель.

За заслуги в освітянській діяльності Валерій Івлєв одержав найвищу відзнаку – нагрудний знак "Василь Сухомлинський", отримує невелику доплату.  Але, спілкуючись з вчителем, розумієш, що винагороди тут ні до чого.

– Готувати учнів до олімпіади з інформатики потрібно весь рік. Вони ж там не граються за комп’ютером, а вирішують математичні задачі, – розповідає Валерій Івлєв. –  Ми готуємося не на уроках, робота з обдарованими дітьми – суто позакласна. Учні займаються у гуртку двічі на тиждень, приходять після уроків, часом, такі стомлені, що й сил не мають. А ще ж я даю їм домашнє завдання. Крім того, сільські діти  завантажені домашньою роботою, їм дуже складно. Мабуть, тому тільки я один  займаюся цим у районі.

Валерій Івлєв підготував  більше двадцяти учнів переможців олімпіад. Два роки тому його учениця зайняла на республіканській олімпіаді третє місце. Але, як зазначає педагог, при вступі до вузу, на жаль, перемоги і грамоти не дають учням переваг. Тільки двоє з його вихованців працюють програмістами.