Про це на сході цього села 15 лютого сказав заступник керівника комбінату хлібопродуктів Андрій Субота. Розповів, що хоч вода постійно є, для підприємства існує ряд проблем у її забезпечені. Так, за його розрахунками, минулого року жителі села спожили 120 тис. кубометрів води, більше половини від обсягів, що качає комбінат, а от гроші за неї сплачують у добровільному порядку.

– У нас немає контролерів, які б перевіряли показники лічильників, – наголосив він, – все на віру. Переконливе прохання – до квітня всім, хто не має лічильників, а це близько 80 дворів, поставити їх. Монтаж можуть виконати наші спеціалісти. Якщо ж лічильників не буде, воду відрізатимемо.

Також було обговорено необхідність переписати показники лічильників, а в перспективі поставити питання про підвищення тарифів на воду. Сільський голова Наталія Кийко відзначила важливу роль комбінату у забезпечені людей водою.

– Якщо цю справу передадуть до сільської ради, – наголосила вона, – село залишиться без води. У нас немає стільки коштів, скільки витрачає підприємство.

Наталія Кийко подякувала комбінату хлібопродуктів та іншим спонсорам

Це була одна з нагальних проблем, що розглядалася на сході села, що відбувся в світлому та затишному актовому залі сільської ради. Крім активу сільської громади, його учасниками були голова районної ради Андрій Недяк, його заступник Іван Бугаєнко, депутати райради цього села та інші. Близько місяця тому тут же керівники району провели виїзний прийом громадян, на якому детально обговорювалися різні проблеми сільської громади, в тому числі перспективи створення об’єднання співвласників багатоповерхових будинків (в селі таких 8), виділення землі для нового кладовища та інші. До речі, дещо з наміченого тоді успішно вирішується. Наприклад, перераховано гроші на придбання меблів для дитячого садочка, про що просили його працівники.

Цього ж разу Наталія Кийко зосередилася на розповіді про соціально-економічний розвиток села в минулому році. Проживає в Переяславському 1375 осіб, з них працездатних – 779, в селі працює – 251, за межами села – 452. Очевидно, що такій статистиці сприяє залізниця, якою можна дістатися до роботи в інші місця. До сільського бюджету було залучено близько 1 млн. грн., найбільше (понад 700 тис. грн.) – від оренди землі. Щоправда, значну частину коштів було вилучено потім до інших бюджетів. Ще селу добре допомагали комбінат хлібопродуктів, «Агрошляхбуд», «Нива Переяславщини», благодійний фонд «Переяславщина», депутат райради Андрій Рева та інші. Як Наталія Андріївна, так і деякі інші жителі села щиро подякували спонсорам, в першу чергу – КХП.

Внесок за поховання на кладовищі добровільний, і не для місцевих

Серед проблем – ставлення деяких людей до благоустрою. Хоч його правила давно затверджені, сільський голова нарікала, що, буває, їй висувають претензії навіть типу: «Чому не прийшли та не покосили бур’ян біля мого двору?» Нагадала, що за поховання на сільському кладовищі немісцевих жителів їх родичам пропонується зробити внесок 500 грн., але це – добровільна пожертва. І певною мірою пов’язана з тим, що місць на кладовищі дуже мало. Коли ж з часом буде відкрито нове кладовище, вона подала пропозицію не ставити там огорож на могилах.

Наталія Кийко також сказала про перспективу виготовлення нового генерального плану села, певні проблеми з освітленням вулиць Жовтневої, Гагаріна, Польової, а також деякі неузгодженості, що виникають з РЕМ, тощо.

Андрій Недяк у своєму виступі, крім іншого, дуже позитивно відгукнувся про роботу Наталії Кийко і попросив активістів сільської громади більше допомагати їй. Адже багато проблем вирішується завдяки небайдужості самих членів громади. Також сказав, що вивчаються питання і будівництва нової школи, й інші. Але вони потребують дуже великих фінансових затрат. Тож очікувати швидкого їх вирішення навряд чи варто. Після зборів люди також зверталися до голови райради з приватними питаннями.

Леонід МІЛЮТІН

Фото автора