Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Четверг 08.01.2026. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 08.01.2026 Четверг Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Бучач – районний центр Тернопільської області, розташований на берегах річки Стрипи. Кількість населення – 12,5 тис. осіб.
Перша письмова згадка про Бучач належить до 1397. Магдебурзьке право отримав у 1515 р.
Визначними пам’ятками архітектури міста є Бучацький замок (XVI ст.),
Ратуша (1750), Василіанський монастир (2 пол. XVIII ст.), Успенський
костел (1763), Миколаївська церква (1610), Покровська церква (1764). В
місті діють краєзнавчий музей та музей политв’язнів.
Історія Бучача
Назва міста походить від старослов'янського слова "буча" - в значенні "вода напровесні, бистрина і глибінь".
Про час заснування Бучача існують розбіжні думки науковців: 1260 або
1397 роки. На території міста знаходилося давнє слов'янське поселення,
що до 1340 року входило до складу Галицько-Волинського князівства.
Перша письмова згадка - 1397 р.
Бучач належав литовським магнатам Бучацьким (гербу Абданк). Бучацькі
правили містом до кінця XVI ст., відтак - Гольські, а з 1632 року -
Потоцькі (гербу Пилява).
1515 року місто отримало Магдебурзьке право.
З 1558 р. тут двічі на рік проводилися ярмарки, а щотижня в четвер - торги.
У 1580 році було закінчене будівництво замку, а 1610 року зведено
муровану церкву Св. Миколая. Під стінами замку неодноразово велися бої. У
вересні 1648 року замком оволоділо козацьке військо.
Навесні 1672 року гетьман Петро Дорошенко разом із турецьким
султаном Мохаммедом IV відбили у поляків Кам'янець-Подільський і Бучач.
18 жовтня 1672 року у Бучачі під деревом "Золота Липа", яке збереглося
при дорозі на Соколів, був підписаний мирний договір між Туреччиною та
Польщею. Кордон пройшов по річці Стрипа і поділяв місто на дві частини -
східну (турецьку) і західну (польську). Окупація Бучача турками тривала
11 років. У листопаді 1683 року поляки здобули перемогу над турками під
Хотином, і статті Бучацького договору втратили силу.
Польський король Ян III Собєський відвідав Бучач 1683 року (очевидно до "Віденської відсічі" 12 вересня).
На середину XVIII ст. припадає містобудівельна діяльність
архітектора Бернарда Меретина і скульптора Йоганна Георгія Пінзеля. На
замовлення і при фінансовій підтримці графа Миколая Потоцького, вони
звели ряд визначних пам'яток пізнього барокко: придорожня фігура Св.
Іоанна (1750), міська ратуша і придорожня фігура Св. Анни (1751),
монастир ОО.Василіян (1751-1753), Парафіяльний костел (1761-1765),
церква Покрови Пресвятої Богородиці (1764).
1772 року, після першого поділу Польщі, Бучач відійшов до володінь Габсбурґів.
У 1809-1815 рр. Бучач належав Росії.
За даними 1880 р., територія міста займала 3055 м², і в ньому
проживало 8967 жителів, у т. ч. євреїв - 6077, поляків - 1816, українців
- 1066.
Скасування панщини (1848) сприяло розвитку економіки, основне місце в якій продовжувало займати рільництво.
1910 року в місті проживало 14 286 жителів.
Під час Першої світової війни в межиріччі Серету і Стрипи проходила
лінія фронту. 15 серпня 1914 року в місто вступила російська армія і
стояла тут до липня 1917 року, коли його знову відвоювали
австро-німецькі війська.
1 листопада 1918 року українці перебрали владу в Галичині і створили
Західно-Українську Народну Республіку. Багато подій тих часів пов'язано
з Бучачем.
2 червня 1919 року у монастирі відбулася нарада з участю президента
ЗУНР д-ра Євгена Петрушевича, державних секретарів, генералів
М.Омеляновича-Павленка і О.Грекова, полковника В.Курмановича та інших
старшин УГА.
9 червня Є.Петрушевич провів реорганізацію Державного Секретаріату.
Вирішено скасувати посаду президента і всю військову і цивільну владу
передати "уповновласненому" диктаторові. Ним став Є.Петрушевич.
У липні 1919 року місто окупували поляки.
10 серпня - 15 вересня 1920 р. в Бучачі перебувала Червона Армія.
За переписом 1921 р. в місті проживало 7517 осіб, разом із
приміськими селами Нагірянкою і Підзамочком - 12 309. З них євреї
складали 51,3%.
18 вересня 1939 р. Бучач зайняли радянські війська.
7 липня 1941 року Бучач зайняли німецькі війська. Нацисти знищили біля 7500 жителів міста і району, переважно євреїв.
Червона Армія вдруге зайняла Бучач 21 липня 1944 року.
Після війни місто було відбудоване, значно розширило свою територію, житловий, промисловий і культурно-освітній потенціал.
На «Арені Львів» готують газон до першого у цьому році матчу Перший футбольний матч на «Арені-Львів» цього року відбудеться 11 березня. У поєдинку зійдуться ФК «Карпати» та ФК «Таврія». Зараз на стадіоні триває остання підготовка до зустрічі футболістів та вболівальників. На арені уже створили необхідні умови для гравців. Тут є масажна кімната, роздягальня та вбиральня. Головну увагу зосередили на газоні, його «пробуджують» після зимового сну. Як розповів програмі «Об’єкт-2012» агроном стадіону Віктор Книшук, газон перезимував добре: «Ще з осені ми підготували газон до зимівлі. Ми його підживили добривами, обробили від хвороб, а після матчів поступово знижували підігрів поля. Зараз ми вносимо весняні добрива для росту і накриваємо спеціальним покриттям, щоб газон не змерз».
Топ-5 квітів у пошукових запитах користувачів із Західної України напередодні 8 березня Топ-5 квітів у пошукових запитах користувачів із Західної України напередодні 8 березня Напередодні 8 березня користувачі із Західної України – зокрема Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей - частіше починають питати Яндекс про квіти і все, що з ними пов'язано. Наприклад, запитів зі словами "доставка квітів" стає в 3,1 раза більше. Перед 14 лютого сплеск інтересу менший — доставку квітів шукають лише в 1,6 раза частіше, ніж зазвичай.
Зростає інтерес не лише до тих квітів, які дарують в букетах, але й до тих, які вирощують в горщиках і на присадибних ділянках, однак про "букетні" запитують значно частіше. Найпопулярніша квітка у подарунок у мешканців Західної України — тюльпан.
Озеленение Херсона – под контроль Озеленение Херсона – под контроль Только если херсонцы сами будут контролировать, куда уходят деньги на озеленение нашего города, мы снова сможем увидеть Херсон город уютным и зеленым. На минувшей сессии Херсонского городского совета депутаты приняли решение выделить на озеленение нашего города около 200 тыс.грн. Сумма приличная, если учесть что ранее на зеленые насаждения планировалось потратить всего 51 тыс.грн.
Топ-5 квітів у пошукових запитах користувачів із Західної України напередодні 8 березня 