Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Вторник 21.05.2024. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 21.05.2024 Вторник Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Ну
що сказати вам про Лубни? Місто як місто. Типове, провінційне,
літописне, центральноукраїнське. Маленькі старовинні будиночки в центрі,
краєзнавчий музей, церква, будинок культури і таке інше.
Але все ж таки хочеться поговорити про Лубни більш докладно. Але ж
не про кожне місто пісня є. Про Лубни є. Начинається вона так: «Од Києва
до Лубен насіяла конопель…» і далі з дівчиною відбуваються неймовірні
речі. Не дивно, але ж така гігантська плантація!!! А якщо серйозно, то
історія Лубен багата на цікаві факті, і на деяких з них ми зараз
зупинимося.
1. Лубни – літописне місто. Засновані вони самим Володимиром Красне
Сонечко у 988 році як одна з фортець посульської (тобто по річці Сулі)
оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від
кочовиків. І написано про це у «Повісті временних літ». Тобто Лубни
мають понад тисячу років життя, про що нам нагадують аж два доволі
помпезні пам’ятники, встановлені у місті.
2. Лубни – королівське місто. Ну, майже. Справа у тім, що
найвідомішим володарем міста (за усю його історію) був Ярема
Вишневецький, нащадок русько-литовського роду, племінник Петра Могили,
придушувач селянсько-козацьких повстань і зрадник православ’я. У
середині XVII ст. Лубни були столицею Вишневеччини (або ж Задніпровської
Вишневеччини) – величезних маєтностей князя з населенням понад 250 тис.
осіб (на той час – це о-го-го!), військом понад 10 тис. осіб. (теж
о-го-го) і величезними прибутками. Все це давало Вишневецькому право (як
він думав) називатися
йому «віце-королем Польщі». До того ж Ярема був батьком польського
короля Міхала Корибута Вишневецького, який, можливо, як раз і народився у
Лубнах (1640). Так що про королівське місто все правильно.
3. Лубни – православне місто. Під Лубнами діє славетний Мгарський Спасо-Преображенський
монастир, заснований у 1619 року на кошти православної меценатки Раїни
Вишневецької. До речі, її син, вже згадуваний нами Ярема Вишневецький,
не дивлячись на те, що став католиком у 19 років, ніяким чином не
заважав розвиткові православ’я. Він навпаки, усупереч усім історичним
міфам про нього, не те що не заважав, а навіть сприяв розвиткові
православної церкви. Зокрема, той же Мгарський монастир захищав, дарував
йому привілеї. І жодного факту утисків православних Яремою історія не
зберегла.
4. Лубни – місто полкове. У XVII-XVIII ст Гетьманщина була поділена
на адміністративно-територіальні одиниці – полки. Лубенський полк був
створений 1648 р. і проіснував до 1781 р., коли царським урядом був
ліквідований полковий устрій в Україні. Території Лубенського полку
ввійшла до складу Київського та Чернігівського намісництв.
5. Лубни – фармацевтичне місто. Багато хто знайомий з продукцією
«Лубнифарм» (мені, принаймні, траплялося купувати, типу якоїсь
аскорбінки). Так от це підприємство – це не просто так. Хоча воно було
засноване у 1932 році, але ж початки треба шукати ще у XVIII ст. У 1709
р. за наказом самого Петра І у Лубнах була відкрита одна з перших в
Україні аптек, а також ботанічні сади для вирощування лікарських рослин.
6.
Лубни – місто пушкінське. Найвідоміший вірш Пушкіна це, мабуть, «Я
помню чудное мгновенье». І усім відомо, що вірш присвячений якійсь А.П.
Керн. Що за дивне німецьке прізвище - Керн? А от і не німецьке, а саме
що не є лубенське. Анна Петрівна Керн була донькою міського голови Лубен
(по-сучасному - мера) Петра Марковича Полторацького (Керн – це прізвище
першого чоловіка Анни, який був, до речі, старшим за неї на 35 років).
Пушкін бував у Лубнах двічі (у 1820 та 1824 роках). Ну, і як типовий
афроросіянин, закохався в українку. (Ну, не зовсім українку, а за місцем
проживання. А от усім відома дружина Пушкіна Наталі Гончарові була
справжньою українкою – прапорапраонукою гетьмана Петра Дорошенка).
7. Лубни – місто українське. Так, як не дивно, ще є в Україні
українські міста. Справа у тім, що у 17 жовтня 1905 р. (на хвилі
революційних подій) російський цар Микола ІІ видав маніфест про права і
свободи, в тому числі і свободу друкованого слова. І от двоє молодих
лубенчан – брати Шемети – вирішили видавати газету. Ну то й що? А от що.
Справа в тому, що це була перша у Російській імперії газета, видана
українською мовою. Називалася вона «Хлібороб» (ну чому так завжди: як
українське, то обов’язково щось сільське?) Перший номер газети вийшов 12
грудня 1905 р., а усього світ побачило п’ять номерів. Слід відзначити,
що надрукована газета була у маленькій типографії І. Іцковича у самих
Лубнах. А от Київ тут як завжди злякався Москви (на жаль, продовжує це
робити і зараз): усі київські типографії відмовилися друкувати газету.
Скажу більше, після виходу «Хлібороба» київські газети ще й дружно
лизнули Москві одне місце, і усі надрукували лайливі статті на адресу
«Хлібороба» за його «самостійницький» характер. Так от. Але ж свободи
свободами, а страшніше українського друкованого слова для імперії немає.
Газету швиденько заборонили.
Але як би не намагалися мешканці українських провінційних містечок
вдавати, що вони не знають української мови, сто років тому для людей
було за щастя побачити українське слово надрукованим, а газету
«Хлібороб» зачитували до дір по всій Україні. І це факт.
Ще
багато чого цікавого відбувалося у історії Лубен. Наприклад, бував тут
Тарас Шевченко (у 1843, 1845, 1846 роках). Упродовж 1880-1882 рр. у
Лубнах працював громадським рабином Шалом-Алейхем (виїхав з Лубен тому,
що одружився з донькою магната Елімелеха Лоєва Голдою, у якої був
учителем. Ото пощастило бідному єврею!!! Хоча потім він до нитки
промотав величезний тестів спадок). А ще у Лубнах працював адвокатом і
мировим суддею Андрій Ліви́цький - Президент УНР в екзилі (тобто в
еміграції) (1926-1954).
Ось такі факти. Так що, як бачите, Лубни – не просто місто. А місто з
багатою та цікавою історією. Кажуть, що Лубни дуже затишні. Не будемо
сперечатися, адже дійсно, райцентри Центральної України (на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині або ж Сумщині) мають своєрідний провінційний шарм, тихий та неповторний. І Лубни, безперечно, одне з найбільш приємних міст.
На фото зображено (згори до низу): пам’ятник тисячоліттю Лубен
(1988), будинок єпархіального училища (1907), пам’ятник тисячоліттю
заснування міста (1988), церква Різдва (ХІХ ст.)
29 лютого легендарний український рок-гурт «Воплі Відоплясова» вирушає у найбільший в історії команди гастрольний тур містами України. Як повідомляє сайт фестивалю «Країна мрій», концертну подорож музиканти присвятили 25-літтю творчої діяльності.
Ректор УжНУ каже, що ледве стримує студентський бунт
Ректор Микола Вегеш вкотре наголосив на низці порушень, з якими здійснювалася перевірка та зазначив, що завтра від імені вишу звернеться з відповідним позов до адміністративного суду.
Водночас, керівник найбільшого вишу області зазначив, що йому ледь вдається стримати студентські мітинги. Бунтівні настрої серед студентства підтвердила і очільник студпрофспілки Адріанна Завадяк, яка підкреслила, що у разі потреби студенти поїдуть відстоювати свої права вчитися у виші, в який вступали, навіть до Києва.
До нас знову повернулася зима – зі снігопадами та морозами. Як прогнозують синоптики, вночі буде до 10 градусів морозу, а вдень – до 5 градусів. Але така холодна погода протримається недовго. У березні похолодання змінюватиме потепління кожних три-чотири дні. Як запевняє начальник Чернівецького гідрометеоцентру Тетяна НЕГАДАЙЛОВА, такий початок весни – звичний для Буковини. І за температурним режимом, і за кількістю опадів. У першій декаді березня почнуться відлиги і поступове весняне потепління. Стовпчик термометра підніматиметься до плюсових показників. Весняне тепло прийде на Буковину після 15 березня.
Ректор УжНУ каже, що ледве стримує студентський бунт