Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Пятница 11.07.2025. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 11.07.2025 Пятница Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Головна » 2012»Февраль»01 » Мандруємо Україною Івано-Франківська область Городенка
20:49
Мандруємо Україною Івано-Франківська область Городенка
Городенка
Вперше
Городенка згадується під 1195 p. і називаєтьcя поcеленням xлібоpобів і
pеміcників у cкладі Галицько-Вололинcької держави. У ХІІІ столітті
Галичиною прокотилася монголо-татарська навала, яка не оминула й
Городенку. Поселення перетворилося на руїну. З часом воно змогло
відродитися і повернути своє значення важливого економічного центру.
З 1349 р. Галицько-Волинське князівство потрапило під владу Польщі.
Посилювалася польська культурна і релігійна експансія. Місцева шляхта в
основній масі сприйняла польські звичаї, релігію. Але треба зазначити,
що у зв'язку з певною віддаленістю від етнічних польських земель, а
також приграничним становищем, на Городенківщині вказані процеси не
набули такого розмаху, як на західних землях Галичини.
У 1490-1492 рр. Покуття стало ареною повстання під проводом Івана
Мухи, яке було придушене поляками. Майже 50 років Городенківщина була
ареною постійних приграничних воєн між Польщею і Молдавським
князівством, яке у XV ст. заволоділо Буковиною (раніше входила до
складу Галицько-Волинського князівства). У 1491 р. молдавський воєвода
Стефан Великий здійснив похід на Покуття, спалив Снятин, Городенку, Коломию
і дійшов до Галича. А найбільш спустошливим був похід на Покуття
воєводи Петра Рареша із 33-тисячним військом у 1531 р. Крім цього, від
початку XVI ст. Покуття систематично піддавалося нападам татар. Після
того, як молдавське князівство потрапило у васальну залежність від
Туреччини, через його землі відкрилася дорога на Галичину для турецьких
завойовників. У 1589 р. відбувся перший великий напад турків на Покуття.
Для зміцнення свого становища на захоплених землях та захисту від
зовнішніх ворогів польська шляхта починає будувати систему укріплених
пунктів – замків. У 20-30-х рр. XVII cт. шляхтич Христофор Стрижемський
збудував замок у Городенці. У 1648 р., коли розгорілося повстання під
проводом Семена Височана, селяни напали на замок і зруйнували його,
після чого він не відроджувався.
У 1668 р. Городенка отримує Магдебурзьке право. Місто входило тоді до складу Руського воєводства з центром у Львові
і належало до Коломийського староства. Надання Городенці самоврядування
створило сприятливі умови для розвитку ремесла і торгівлі. У місті
двічі на рік відбувалися ярмарки. Торгівлею займалися в основному поляки
та вірмени, яки стали масово оселятися у місті з початку XVII ст.
Вірмени до 1 пол. ХVIII ст. століття утримували у своїх руках майже всю
торгівлю.
Особливо інтенсивно місто розвивалося за часів перебування у ньому
графа Миколи Потоцького. Маючи величезні маєтки на Поділлі і Покутті,
він досить тривалий час перебував у Городенці, навіть мав задум створити
тут свою резиденцію. Саме його коштами у Городенці був зведений один з
найкрасивіших храмів України – костел Непорочного Зачаття Діви Марії
(1743-1780), побудований триарковий міст
через річку Ямгорів («Три мости»). Великі кошти Потоцький вкладав у
розвиток міста. Він також надав привілеї євреям, які з середини XVIII
ст. потіснили у торгівлі вірмен.
У 1772 р. після першого поділу Речі Посполитої Городенківщина в складі
Галичини відійшла до Австрії. Великим поштовхом до розвитку міста став
імперський указ про скасування кріпацтва у 1848 р. У місті стали
виникати підприємства (млин, крупорушка, спиртовий завод, броварня, печі
для виплавляння вапна, каменярня, цукроварня, ґуральня). У 1895 р.
через місто було прокладено залізницю.
У 1910 р. у місті було розпочато будівництво української гімназії, виникли товариства «Просвіта», «Сокіл».
Під час Першої світової війни місто було декілька разів під
окупацією російських військ, тут відбулося декілька великих єврейських
погромів. Утричі скоротилося населення міста під час Другої світової
війни, особливо постраждали євреї Городенки, які майже усі були
винищені.
Зараз Городенка – невеличке (менше 10 тис. жителів) містечко. Досить
задрипане (вибачте), але цікаве для тих, хто небайдужий до старовинної
архітектури. Тут збереглися видатні пам’ятки. Майже усі вони у не дуже
гарному стані (кажемо це із надією на відродження).
Найдавніша
споруда міста – Вірменський костел (1706). Колись навколо храму був
зведений високий мур, а сам він славився дуже пишним внутрішнім
оздобленням. З 1811 р. у храмі був оргАн. Зараз костел у плачевному
стані. (фото поруч)
У 1754 р. коштом Миколи Потоцького у Городенці розпочалося
будівництво храму Успіння Діви Марії. Спроектував його Бернард Меретин.
Ззовні храм дуже схожий на костел Успіння у Бучачі.
Внутрішнє оздоблення городенківського храму (як і бучацького) – справа
рук Йоганна-Георга Пінзеля. У 30-х рр. ХІХ ст. до храму прибудували
дзвіницю. Зараз храм відреставрований, зберігся він майже без змін. (фото угорі статті)
Є у місті церква Святого Миколая (1793), яка була збудована на місці старої дерев’яної. (друге фото у статті)
Залишили по собі слід і колись численна єврейська громада міста. Місто було одним з центрів зародження хасидизму, тут діяло декілька синагог. До наших днів збереглася Велика синагога,
яка будувалася на рубежі ХІХ-ХХ ст. У грудні 1941 р. німці загнали до
неї 2 тисячі євреїв, звідки їх потім вивезли та стратили у
Михайльчівському лісі.
Але найвідомішою спорудою міста був і є костел Непорочного Зачаття
Діви Марії. Будівництво його розпочалося у 1743 році під керівництво все
тих же Бернарда Меретина та Йоганна-Георга Пінзеля. Майстри виготовили
дерев’яний макет костелу, який був схвалений Миколою Потоцьким. Роботи
тривали майже 17 років та завершилися у 1760р. На той час то була
найкраща барокова споруда в Україні. Перед костелом була встановлена
коринфська колона, прикрашена статуєю Діви Марії (роботи Пінзеля). З
північного боку до костели прибудовані келії, яків зводилися одночасно з
костелом. Цікаво, що замість традиційних католицьких хрестів на костелі
були встановлені родові герби Потоцьких – п’ятираменний хрест «Пілава»
(такі ж хрести і на Успенських костелах Городенки і Бучача). (фото у міні-галерейці у центрі статті)
Деінде у місті збереглася старовинна забудова, спотворене у наш час різними вивісками, перебудовами і просто недбалістю.
На Заславщині збирають підписи за приватизацію Почаївської лаври
В Ізяславському районі Хмельницької області священики Української православної церкви Московського патріархату проводять збір підписів за приватизацію Почаївської лаври.
Непоодинокими є випадки, коли люди ставлять свої підписи за намовою, не читаючи шапки бланку, серед парафіян велика кількість людей похилого віку. Адже вони переконані в зворотньому, а саме, що вони підписуються проти приватизації Почаївської лаври.
В Тростянце пытаются сместить мэра и секретаря горсовета В Тростянце пытаются сместить мэра и секретаря горсовета 27 лютого в приміщенні Тростянецької міської ради Сумської області повинна була відбутися позачергова сесія міської ради, з порядком денним: "Про дострокове припинення повноважень секретаря Тростянецької міської ради Шацької Аліни Іллівни".
Студенти УжНУ організували живий коридор від ОДА до будівлі економічного факультету (ФОТО)
Біля будівлі ОДА розпочався мітинг студентів Ужгородського національного університету. Хоча ще вчора голова профкому запевняла, що студенти на вулицю не виходитимуть. А ректор університету стверджував, що стримає їх від мітингу, оскільки слід діяти виключно у легітимному полі.
Студенти тримають в руках плакати із написами: «Руки геть від УжНУ», «Я люблю УжНУ», «УжНУ (1944-?)». Учасники скандують: УжНУ-УжНУ! Та через колонки лунає: «УжНУ проти об’єднань»