Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Понедельник 28.07.2025. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 28.07.2025 Понедельник Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Головна » 2012»Февраль»01 » Мандруємо Україною Івано-Франківська область Гвіздець
20:43
Мандруємо Україною Івано-Франківська область Гвіздець
Гвіздець
От вже не думали, що так скоро потрапимо до цього селища з такою
дивною назвою та побачимо один з найкрасивіших в Україні костелів. Але
так сталося, що по дорозі з Городенки у Коломию промайнули у вікні автобусу два шпилі, спрямовані у небеса. Ну як не зупинитися і не подивитись на цю красу поближче?
Отже Гвіздець. Селище у Коломийському районі Івано-Франківської області.
Колись, за радянських часів, був Гвіздець районним центром. Відомий він
з XIV століття, коли князь Станіслав Опольський надає поселення Хоткові
Лойовичу (саме ця подія вперше доносить до нас назву Гвіздець, і
сталося це 15 грудня 1373 р.) Відомо, що у 1416 році власником Гвіздця
став Васко Пептукович.
У XVI ст. Гвіздець належав Бучацьким, потім Потоцьким і Пузинам
(володарювали у Гвіздці до початку ІІ Світової війни). У 1715 р. з князь
Міхал Пузина, писар великий Литовський, отримав дозвіл Львівського
єпископа заснував у Гвіздці кляштор бернардинів (зауважимо, що парафія у
Гвіздці існувала ще з XV століття). Новий дерев’яний костел невдовзі
згорів, і удова Міхала Софія розпочала будівництво знаменитого костелу
(про це буде нижче).
Після приєднання Галичини до Австро-Угорщини (1772) у 1785 р. Гвіздець повторно отримує статус містечка.
Наприкінці 90-х років XIX ст. через Гвіздець пролягла залізниця і
було побудовано станцію. Гвіздець став значним торговельно-ремісничим
містечком. Тут систематично проводились ярмарки, на які з'їжджалися
купці з Прикарпаття, Поділля, Буковини. На початку ХХ століття Гвіздець
ярмаркував щоп’ятниці та ще чотири рази на рік у свята. А там де
торгівля, там, звісно, і євреї. Багато їх було у селищі. Але ж за часів
ІІ Світової війни майже всі вони були знищені (за переписом населення на
початку 1941 року у Гвіздці мешкало 4380 жителів, а за переписом 1959
року – 1339). Зараз і згадки не залишилося про колись численне єврейське
населення Гвіздця.
А що ж залишилося? Вже згаданий розкішний бернардинський монастир. (Тут
треба зробити невеличке зауваження. Коли ми тут на сайті кажемо про
щось «розкішне», «шикарне» і «гарне», то слід пам’ятати, що таким воно
було колись, а зараз майже все знаходиться у зовсім жалюгідному стані
або й зовсім є руїною. Тобто відразу кажемо: Гвіздець – не виключення,
тут все напіврозвалене).
Тепер все ж про костел докладніше.
Фундатором костелу був князь Міхал Пузина, який у 1715 р. з дозволу
Львівського єпископа Яна Скарбка заснував у Гвіздці бернардинський
кляштор (тобто католицький монастир) і побудував дерев’яний костел. Але
дерево – матеріал ненадійний. Невдовзі кляштор згорів, і було розпочато
будову нового костелу, цього разу уже мурованого. 27 червня 1730 р.
канонік львівський освятив наріжний камінь святині. Софія Пузина (вдова
Міхала Пузини, на той час вже дружина Людвіка Каліновського, старости
вінницького) в заповіті від 1729 р. записала нову суму і свої
коштовності на будову).
У 1735 р. костел було збудовано.
У 1759 р. перед костелом була поставлена статуя святого Яна з Дуклі. (Довідка:
Святий Ян (1414-1484) народився в Дуклі, що на Лемківщині. Служив у
монастирі францисканців, а потім – бернардинців. У Львові був
проповідником, проповідував навіть тоді, коли був важко хворий.
Вважається покровителем Львова. У 1739 р. був оголошений покровителем
Польщі і Литви.)
За свою історію костел неодноразово перебудовувався. Наприклад, наприкінці ХХ ст. він мав зовсім інші завершення дахів, ніж зараз. Але сучасні йому більше пасують, так?
В Благодійній організації "Мій край" підбили підсумки року В Благодійній організації "Мій край" підбили підсумки року діяльності і спланували подальшу роботу Понад 9,5 мільйонів гривень було акумульовано і вкладено в благочинні проекти активістами і волонтерами благодійної організації «Мій край» за рік, що минув від початку діяльності структури. Таку статистику було озвучено на загальних зборах організації, які відбулись сьогодні в місті Івано-Франківську під головуванням її засновника – Василя Матійчика. Як стверджує голова правління організації Андрій Матійчик, за рік діяльності БО «Мій край» було реалізовано понад 30 благодійних проектів в різних сферах життєдіяльності суспільства, таких, як: дошкільна і позашкільна освіта, спорт, культура, розвиток громад. При цьому найбільше благодійних коштів протягом року вдалося закумулювати на потреби проектів, спрямованих на розвиток культури – 4 255 тисяч гривень, спорту – понад 2 мільйона гривень, а також підтримку дитячих садків та шкіл – 1 095 тисяч гривень.
Сергій Ларін запросив до Кіровоградської облдержадміністрації ветеранів Другої Світової Війни. Разом з ветеранами бойових дій на урочистий захід прибули чиновники різних районів Кіровоградської області.
У Каневі вшанували пам’ять фотолітописця Тарасової гори У Каневі вшанували пам’ять фотолітописця Тарасової гори Серед численних фотокореспонденцій Якова Борисовича вагоме місце посідає шевченківська тема 27 лютого канівські шевченкознавці відзначили 100 років від дня народження українського фотомитця Якова Давидзона (1912-1998).
Протягом п’ятдесяти років це ім'я можна було зустріти в періодиці під численними фотознімками, найбільше – на сторінках газети "Радянська Україна", з якою пов’язане майже все його життя. Яків Давидзон – автор цілого ряду фотоальбомів, книг. Серед його численних фотокореспонденцій вагоме місце посідає шевченківська тема.
Шевченкіана Якова Борисовича бере початок 18 червня 1939 року – цього дня з нагоди 125-річчя від дня народження Великого Кобзаря на Тарасовій горі в Каневі, в присутності сорока тисяч поетових шанувальників, відбулося урочисте відкриття Шевченківського меморіалу. На цих урочистостях був присутній і фотограф Яків Давидзон. Він не пропустив жодної важливої миті тих урочистостей.
В Благодійній організації "Мій край" підбили підсумки року діяльності і спланували подальшу роботу
У Каневі вшанували пам’ять фотолітописця Тарасової гори