Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Суббота 08.02.2025. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 08.02.2025 Суббота Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Головна » 2012»Февраль»1 » Мандруємо Україною Івано-Франківська область Івано-Франківськ
20:53
Мандруємо Україною Івано-Франківська область Івано-Франківськ
Івано-Франківськ
Івано-Франківськ
– обласний центр (220 тис. жителів), розташований у міжріччі
Бистриці-Солотвинської і Бистриці-Надвірнянської. Заснований у 1662 р.
коронний гетьманом Станіславом Потоцьким, на честь якого названий
Станіславом (у 1962 р. перейменований на Івано-Франківськ). Магдебурзьке
право отримав також у 1662 р. 8 квітня 1990 р. над Івано-Франківською
радою був вперше в Україні піднятий синьо-жовтий прапор.
Надзвичайно красивим є центр міста, де збереглося багато цікавих
громадських і культових споруд. Зокрема, костел Діви Марії (1672-1703),
кафедральний костел (1729), вірменський костел (1762) тощо.
Галерея Івано-Франківська Готелі Івано-Франківська
Історія Івано-Франківська
XV ст. – На місці сучасного Івано-Франківська існували
українські села Пасічна і Княгинин. У 1437 р. виникло село Заболоття.
Згодом цими селами заволоділи польські магнати Потоцькі.
Середина XVII ст. – На території Заболоття Потоцькі
збудували фортецю, щоб закріпитися у цій місцевості. Переселення
перейменовано на місто Станіславів. Села Княгинин, Пасічна та Угорники
злилися з ним стали його околицями.
1662 – Станіславів вперше згадується в історичних джерелах,
де зазначається, що місто заснував польський магнат Анджей Потоцький
«там, де було Заболоття», у межиріччі двох гірських річок –
Бистриці-Надвірнянської і Бистриці-Солотвинської.
7 травня 1662 – Польський король Ян Казимир надав місту магдебурзьке право.
1666 – Станіславських вірменів прихилили до унії. Цьому
сприяла діяльність їхніх духовних пастирів. Для запровадження нової
релігії серед вірменських поселенців Потоцький збудував у місті
дерев’яний костел.
1668 - Анджей Потоцький дозволив православні громаді побудувати церкву й заснувати при ній братство, школу та притулок для старих.
60-70-ті рр. XVII ст. – До Станіславова прибуло багато купців
і ремісників вірменської та єврейської національностей. Щоб сприяти
розвиткові торгівлі та ремесла, Потоцькі звільняли переселенців від
податків на 20 років.
1672-1676 – Зростає оборонна роль Станіславова після
спустошливих походів турків на Поділля й до Галичини, під час яких було
зруйновано фортеці у Кам’янці, Чорткові та Бучачі.
1676 – турки й татари стали під мурами Станіславова, спалили й
знищили його східну та південну околиці, але взяти фортецю штурмом не
змогли і, відступаючи, спустошили місто Галич.
1677 – Анджей Потоцький надав місцевим вірменам спеціальний
привілей, за яким вони виділялися з польської юрисдикції і складали
окрему самоврядну громаду.
2-га пол. XVII - 1-ша пол. XVIII ст. – Станіславів стає
значним ремісничим центром. У місті було два магістрати –
польсько-український та вірменський, на чолі яких стояли виборні війти.
Щороку до кожного з магістратів міщани обирали з числа найповажніших
мешканців міста по 14 радників. Єврейська міська громада управлялася
кагалом.
1682 – Збудований кам’яний палац Потоцького, який у реконструйованому вигляді зберігся до наших днів.
1690 – До Станіславова прибули ченці ордену Тринітаріїв.
1695 – В центрі міста за проектом архітектора Карла Бене завершено побудову кам’яної ратуші. Тут містився польсько-український магістрат.
1703 – Закінчено будівництво кам’яного католицького костелу, спорудженого у стилі бароко.
1712 – До Станіславова вторглися війська гетьмана Синівського. Вони пограбували й спалили місто та його околиці.
1716 – До міста прибули єзуїти.
1728 – Єзуїти закінчили будівництво єзуїтського костелу.
Під їхню зверхність перейшла заснована А. Потоцьким у 1669 р. академія
(духовна школа), де крім теології викладали філософію, риторику й
діалектику.
1729 – Духовну школу перетворено на єзуїтський колегіум –
середній навчальний заклад із п’яти класів. Навчання в ньому здійснювали
польська й латинською мовами. Учні вчили також французьку й німецьку
мови.
1769 – На запрошення австрійського уряду більшість
вірменських купців залишили Станіславів і переселилися за Карпати (у
місті залишилося тільки 16 вірменських родин). Самоврядування вірмен в
місті перестало існувати.
1770 – Від чуми в місті загинуло 1332 особи. Це змусило більшість населення втекти до околишніх сіл.
1772 – Після першого поділу Польщі Станіславів опинився під владою Австрії. Він став центром одного з 18 округів Галичини.
1784 – Відкрито державну польську гімназію (на базі єзуїтського колегіуму) – перший середній навчальний заклад.
1786 – Австрійський уряд підтвердив привілеї торговельно-ремісничого населення міста.
1793 – У Станіславові проживало 5,5 тис. осіб (908 родин).
1790-1815 – Прокладені шосейні шляхи Стрий-Станіславів-Коломия-Кути, а згодом – Новий Сонч-Самбір-Дрогобич-Стрий-Станіславів-Коломия-Чернівці.
1801 – Внаслідок банкрутства останнього власника міста Прота
Потоцького Станіславів та навколишні села перейшли у власність державної
скарбниці.
Поч. ХІХ ст. – У Станіславові забруковано 4 площі та 24 вулиці.
1842 – Відкрито загальний окружний шпиталь.
1845 – Почала працювати єврейська лікарня на 50 ліжок.
1847 – У місті налічувалося 10 ремісничих цехів, які об’єднали 376 майстрів і 264 челядники.
Квітень 1848 – Відбулася масова антиурядова демонстрація, сталися збройні сутички між демонстрантами та військом.
Травень 1848 – У Станіславові організовано українську окружну
раду на чолі з Євстахієм Прокопчицем. У протесті на ім'я австрійського
рейхстагу рада вимагала впровадження викладання українською мовою в усіх
школах Галичини. Одночасно виникла й польська окружна рада, а для її
захисту створено національну гвардію.
Поч. 1849 - Почала виходити перша міська газета, заборонена після поразки повстання у Львові. Припинили свою діяльність окружні ради у Станіславові.
Сер. ХІХ ст. - У місті було 48 крамниць, 4 шкіряні й
галантерейні магазини, 3 торговельні склади. Тут щороку відбувалося 5
ярмарків, на які доставлялися різні промислові товари та худоба.
1860 - Утворено міський ощадний банк.
1866 - У місті відкриваються нові промислові підприємства:
майстерні для ремонту паровозів і вагонів, паровий млин, 3 парові
тартаки, 4 грабарні, 2 пекарні, газовий завод, фабрики штучних добрив та
картону. Через місто прокладено залізницю.
1867 - Станіславів стає повітовим центром.
1868 - Відкрито міський ощадний банк.
1871 - Засновано державну учительську семінарію з польською та українською мовами навчання.
1874 - Трикласну реальну школу було перетворено на семикласну з польською мовою навчання.
1876 - У місті з’явилося гасове освітлення.
1880 - кількість будинків зросла до 1350, з них 450 кам’яниць. У місті було 45 вулиць, 10 площ. Центральні були забруковані.
1883 - Відкрито двокласну ремісничу школу, де навчалося близько 150 учнів.
1885 - Розпочала роботу восьмикласна польська жіноча школа.
1892 - Побудовано приміщення для польського професійного театру ім. А. Фредра.
1896 - Засновано українське співоче товариство «Станіславський Боян».
1900 - У місті нараховувалося 1966 будинків.
1902 - Д. Січинський та Є. Якубович заснували музичну школу. У
1921 р. вона була перетворена на філію Вищого музичного інституту ім.
Лисенка у Львові.
1906 - Австро-угорський уряд дав дозвіл на відкриття державної гімназії з українською мовою викладання.
1909 - Засновано приватну жіночу учительську семінарію з польською та українською мовами навчання.
1911 - І. Франко публічно читав у Станіславові свою відому поему «Мойсей».
1918 - Розпад Австро-угорської імперії. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, столицею якої був Станіславів.
Листопад 1918 - Початок польсько-української війни у Східній Галичині.
3 січня 1919 - У Станіславові було проголошено історичний Акт Злуки ЗУНР та УНР.
Травень 1919 - Після відступу Української галицької армії місто захопили поляки. Окупація Станіславова та всієї Західної України Польщею.
1921 - Місто стало адміністративним центром воєводства.
Сер. 20-х рр. ХХ ст. - у Станіславові проживало близько 65
тисяч осіб. Найбільшим підприємством міста залишався завод з ремонту
вагонів і паровозів. Працювало 18 дрібних підприємств.
Кін. 20-х рр. ХХ ст. - Станіславів найбільший торговельний
центр Прикарпаття. У місті було понад 2800 дрібних торговельних
підприємств. Працював один загальноміський шпиталь на 135 ліжок,
єврейський шпиталь на 126 ліжок і приватний пологовий будинок на 10
ліжок. Магістрат побудував 222 квартири.
1925 - Проведений так званий шкільний плебісцит, у результаті
якого з 62 державних українських народних шкіл Станіславського повіту
залишилося тільки 10, решту було перетворено на польські або
утраквістичні (двомовні). У Станіславові працювало 8 гімназій, з них
тільки одна українська.
15 вересня 1927 - На відкритті пересувного українського театру ім. І. Тобілевича виступила видатна співачка Соломія Крушельницька.
1935 - У місті налічувалося 5860 будинків. Електричне або
газове освітлення було в 2475, каналізація підведена до 1300 будинків, а
водогін - до 225.
Вересень 1939 - Західна України входить до складу СРСР.
Грудень 1939 - Станіславів (Станіслав) став центром області.
22 червня 1941 - Німецька авіація бомбувала Станіслав.
2 липня 1941 - Станіслав окупований німцями.
12 жовтня 1941 - В місті замордовано 12 тис. євреїв.
27 липня 1944 - Червона армія вступила до Станіслава, місто
звільнене від німців. З роки окупації фашисти знищили понад 127 тис.
осіб мирного населення та військовополонених. До Німеччини було вивезено
176 тис. осіб.
9 листопада 1962 - Місто перейменовано на Івано-Франківськ.
1970 - У місті працювало 243 продовольчі і промтоварні
магазини. Діяло 26 лікарень і диспансерів, 21 медичний пункт, було 38
дитсадків і ясел. Населення міста становило 105 тис. осіб.
1979 - В місті проживало 150 тис. осіб.
1980 - В місті збудовано новий театр.
1988 - Івано-Франківськ - центр промислового вузла. Тут
розвинути машинобудівна, металообробна, легка, харчова промисловість.
Населення становило 233 тисяч осіб.
1990 - Над ратушею, над обласною і міською радами вперше в Україні були підняти синьо-жовті прапори.
2007 - Населення міста складає 221 тисяч осіб.
Олег Скрипка відвідав Хмельниччину. На прес-конференції, присвяченій проведенню Всеукраїнського проекту "Параду вишиванок-2012" та Всеукраїнського фестивалю писанок лідер гурту "ВВ" і голова художньої ради проекту Олег Скрипка сказав, що оскільки зустріч з хмельничанами відбулася в перший день весни, то й гімном міста повинна бути пісня "Весна". В заході також взяли участь голова оргкомітету Всеукраїнського проекту "Парад вишиванок – 2012" Ігор Добруцький, керуюча справами виконавчого комітету Хмельницької міської ради Людмила Черевченко та заступник міського голови Григорій Давиденко.
У Полтаві відкрився геологічний центр для вивчення запасів сланцевого газу
Державна служба геології й надр і Національна акціонерна компанія "Надра України" відкрили в Полтаві Український геологічний науково-виробничий центр "Укрнаукагеоцентр" для вивчення запасів сланцевого газу.
Урочиста презентація відбулася в четвер по вул. Маршала Бірюзова, 53.
Центр займатиметься вивченням запасів сланцевого газу, а також проводити науково-лабораторні дослідження, моніторинг підземних вод, екзогенних геологічних процесів у Східній Україні.
На вулиці Швабській в Ужгороді з'являться молоді сакури
Одну з ключових вулиць міста – Швабську – найближчим часом реконструюють. Міський голова Віктор Погорєлов наголосив, що її ремонт був серед пріоритетних планів міської влади ще торік, однак кошти використали для того, аби завершити Минайську.
А вже цьогоріч передбачені реконструкція інженерних мереж, передовсім – водогону і каналізації, котрі вже роками потребують ремонту, та капітальне оновлення дороги і тротуарів саме на Швабській.
