Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Вторник 21.05.2024. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 21.05.2024 Вторник Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Чесно кажучи, не очікували ми у такій глушині побачити такі речі! Думали, де провести зайвий час під час перебування у Луцьку, і вирішили проїхатися до Олики, подивитися на замок. Але ж ми не думали, що там є ТАКИЙ костел!!!
З нього і почнемо. Побудований він коштом Великого литовського
канцлера Альбрехта Станіслава Радзівіла у 1635-1640 рр. за проектом
архітекторів Бенедетто Моллі та Джованні Маліверна. Кажуть, що
оздоблений він був за взірцем храму Іль Джезу у Римі, та на мій погляд, той римський костел просто пролітає у порівнянні з нашим.
Біля костелу маємо традиційну дзвіницю (1650), що складається з
п’яти пілонів. А оточують костел стіни (1650), по кутах яких залишилося
дві каплички. Думаю, зайве казати, що сучасний вигляд костелу крім захоплення викликає
сум, біль і жаль… за усім тим великим історичним надбанням, яке ми
поступово, але упевнено втрачаємо. Втрачаємо пам’ять. Втрачаємо Україну.
Але ж колись Троїцький костел вважався найкрасивішим храмом Речі
Посполитої. Невже це колись було?
Тепер перейдемо до того, заради чого ми, власне, до Олики й поїхали.
Тобто замку Радзівілів. Але для початку трошки історії. Олика вперше
письмово згадується у Іпатіївському літописі у 1146 році. Наприкінці XV
століття село належало луцькому старості Іванові Кішці, а у 1513 році
перейшло до Яна Радзівіла у якості приданого до Кішкової доньки (теж
мабуть, Кішки). У 1564 році луцький канцлер Микола Радзівіл (Чорний) й
починає будову цього самого замку, після чого село отримує Магдебурзьке
право.
Замок у плані майже квадратний. Потрапити до нього можна мостом,
який прокладений над ровом (колись з водою). Через арку ви потрапляєте
до внутрішнього двору, достатньо великого і просторого. Над
північно-західним замковим проїздом височить вежа з, яка є справжньою
окрасою комплексу.
Слід відзначити, що, не дивлячись на зовнішню тендітність замку
(нагадує більше палац, ніж фортецю), його не змогли взяти жодні
завойовники (включаючи татар, турок і козаків Хмельницького).
Замок був резиденцією Радзівілів аж до входження Волині до складу СРСР.
Зараз тут розміщена психіатрична лікарня. Тому якщо ви будете
прогулюватися у затишному дворі, то зможете періодично споглядати, як
хворих групками виводять на прогулянку. Але не лякайтеся, вони мирні.
Є у Олиці декілька культових споруд, не усі з яких ми, на жаль,
побачили. Але щось все ж таки побачили. Біля величного Троїцького
костелу тулиться як сирітка непримітний Петропавлівський костел. Але не
усе так просто. Він, насправді, є найстарішим католицьким храмом Волині
(звичайно, з тих, що дійшли до нас). Побудований він був у 1450 році (як
свідчить охоронна дошка), та перебудований у 1612 році. Він дуже
простий, але від цього відчуття, що споруда древня і справжня, тільки
підсилюється.
Помітили ми у Олиці ще одну церкву – це православна церква Святої Трійці, побудована наприкінці ХІХ ст.
Є у Олиці ще дещо цікаве. Наприклад, в’їзна Луцька брама або церква у
стилі бароко (1784). Але ми цього не встигли побачити. Може вам
пощастить.
На жаль, Олика знаходиться трошки в стороні від головних доріг,
тому, на наш погляд, приречена на подальшу руйнацію пам’яток. Ех… Вкотре
хочеться пожалітися, що така гарна країна подарована таким поганим
людям…
Взятки случается давать многим, а некоторые чиновники очень любят их брать. Если бы работники отдела госслужбы, которая борется с экономической преступностью, то, наверное, нельзя было бы купить и установить даже столь простой предмет, не дав никому взятку.
Церкви запорозькіх козаків Запорозкі козаки були глибоко віруючими людьми, вони дотримувалися християнської православної віри. На Запорозькій Січі рятувалися від кріпацтва й переслідування люди різних націй. Утікачі мусили хреститися в православну віру.
В добу феодалізму весь світ був віруючим, релігія була єдиною панівною формою ідеології. Атеїстичні погляди теж існували, але становили виняток. Навіть богоборчі ідеї нерідко вдягалися в релігійні шати.
Релігія в ті часи супроводжувала людину на кожному кроці. Церква освячувала всі найважливіші етапи її життя і діяльності. Народження — хрещення, весілля — вінчання, помирає людина — причащається у священика, а потім — церковна відправа поховання. Молебнем освячувалися початок чи кінець трудових процесів, визначні політичні події, виступ козаків на війну. Першими букварями були часослови та інші релігійні книжки. Відвідуючи щоденно церкву, людина одержувала моральні настанови, задовольняла свої естетичні та духовні потреби. А релігійні свята — як-от Різдво Христове чи свято над святами Великдень — супроводжувались чудовими обрядами, духовним очищенням.
Релігія давала людині моральний кодекс. Залишмо поки осторонь ті викривлення і зловживання, бузувірства й неподобства, яких чимало знає історія церкви. В ідеалі християнська релігія, головними постулатами якої є любов до ближнього і милосердя, безперечно, гуманізувала людину в ті жорстокі часи кривавих війн.
У Суботові історичні землі незаконно передавали в приватну власність Співробітники СБУ викрили протиправну діяльність службових осіб однієї із сільських рад Черкаської області, які незаконно відчужували земельні ділянки в межах охоронної зони Чигиринського історико-культурного заповідника.