Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Вторник 21.05.2024. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 21.05.2024 Вторник Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Головна » 2012 » Февраль » 1 » Мандруємо Україною Закарпатська область Чинадійово
19:44
Мандруємо Україною Закарпатська область Чинадійово
Чинадійово
Закарпатське село Чинадійово має декілька назв, декілька залізничних станцій та декілька замків.
Щодо назв, то тут, як завжди на Закарпатті,
як би не назвати місцевість, тільки б не за правилами української мови.
Адже закарпатці вважають, що вони – русини, а в русинів – своя мова, не
українська. Унаслідок чого маємо таких варіантів декілька: Чинадійово,
Чинадієво, Чинадієве. Але наш сайт користується воістину канонічним
порталом Верховної Ради України, який майже прямо вказує - «Чинадійово».
Чому майже? Тому що найближчою залізничної станцією він же називає вже
«Чинадієве». Ну ви зрозуміли… Тобто, називайте, як хочете. У будь якому
випадку означають усі ці назви одне й теж – «чинити дію».
Тепер щодо власне залізничних станцій. Дійсно, у Чинадійові їх аж
три. При чому дві з них називаються однаково - «Чинадійово», а от третя –
«Санаторій Карпати». Так, не дивлячись на віддаленість від селища, цей
панський райський куточок відноситься офіційно до Чинадійова. Там же
знаходиться і один з двох чинадійовських замків – широковідомий
розцяцькований мисливський палац Шенборна.
А от той замок, який ми тут зараз спробуємо вам пропіарити, не так
широко відомий. Але з точки зору історичної цінності, яка, як відомо,
вимірюється давністю об’єкту та пов’язаними з ним подіями, маловідомий,
нерозрекламований і зовні задрипаний чинадійовський замок не менш, а
може й більш цінний.
Як кажуть історики, на місці сучасного Чинадійова люди мешкали ще
чотири тисячі років тому. З 1214 року місцевість відома під назвою
Сент-Міклош (до речі, селище зберегло цю офіційну назву аж до 1944 року,
але неофіційна – слов’янська – назва існувала весь цей час паралельно).
У 1450 році бароном Перені у Сент-Міклоші зводиться замок, який
добудовували графи Телегді. Взагалі замок зазнавав численних перебудов,
набувши в остаточному варіанті рис романських оборонних споруд.
У 1657 році замок був сильно пошкоджений князем Єжи Любомирським
(точніше, його рейтарами), які мстилися за вторгнення трансильванського
князя Дьйордя II Ракоці у Річ Посполиту у союзі зі шведами. Невдовзі
замок був відбудований, але як оборонна споруда став втрачати своє
значення.
Вважається, що саме тут у 1682 році почалося кохання між
трансильванської княгинею Ілоною Зріні та ватажком куруців (повстанців
проти Габсбургів) Імре Текелі. Трохи згодом замок Сент-Міклош відігравав
велику роль під час визвольної війни угорців проти Габсбургів 1703-1711
років. Наприкінці червня 1703 року син Ілони Зріні, провідник
повстанців князь Ференц ІІ Ракоці зупинявся у замку. До своєї еміграції
до Речі Посполитої князь бував тут ще кілька разів. У 1708 році сюди,
дізнавшись про наближення ворогів, з Хустського замку перебираються
сім’ї феодалів, що підтримували повстання куруців. У 1728 році великі земельні володіння разом із Сент-Міклошем були
подаровані імператором Карлом ІІІ графу Фрідріху Шенборну. У 1734 році
замок значно перебудовується й набуває палацових рис, остаточно
втративши свій оборонний статус. За 15 років тут був розбитий сад за
проектом австрійського паркового майстра Ференца Башінду (зараз саду не
існує).
У 1839 році була проведена реставрація палацу, під час якої в одній
зі стін був знайдений замурований людський скелет («чудова» підстава для
легенд про привиди замку).
Під час Другої світової війни тут була фашистська тюрма. За
радянських часів у замку розміщувалася сільрада, потім – управління
місцевим лісгоспом. Перед Олімпіадою 1980 року у районі почали будувати
автотрасу, і в палаці розмістилась казарма стройбату. У цей період палац
зазнав великих нищівних перепланувань. Згодом поруч виникла автобаза,
«завдяки» якій палац «заріс» різними потворними конструкціями і
металобрухтом.
У 2001 році замок орендував мукачівський художник Йосип Бартош.
Перші кошти (мільйон форинтів) на відбудову виділило Міністерство
культури Угорщини. Також орендар сподівався (чи ще сподівається) на
допомогу нащадка графа Перені (дипломат, представник Угорщини у
Євросоюзі). Але якщо подивитися на сучасний стан замку, то відразу видно
– важко його господарям. Бракує коштів. Та й морально теж важко, адже
багато хто заважає. І не тільки влада. Народ наш український не любить
тих, хто розумний та культурний. Наприклад, коли господарі замку
встановили на дорозі красивий стилізований дороговказ, то місцеві рогулі
його розтрощили. Чому? Тому що дурні та темні. І страшно те, що таких
людей серед нас – більшість. А у владі – майже всі. Зараз у замку 13 кімнат. Деякі з них вже відремонтовані і пропонують
різні експозиції з доволі таки цінними експонатами (наприклад, книги з
власної бібліотеки графа Шенборна тощо). Для відвідувачів тут
проводяться екскурсії за бажанням (можна й самим оглянути). Цікаво, що
плата за вхід відсутня, але можна пожертвувати на ремонт. Може це й
правильно, адже саме за таких умов завжди хочеться дати більше, ніж
коштував би квиток.
Щоб знайти замок, який ховається від очей проїжджаючих, треба вийти з
електрички на тій (одній з двох) станції «Чинадійово», що відразу після
станції «Санаторій Карпати» (якщо їхати з боку Сваляви). Біля станції, зовсім трошки вглиб села, і стоїть наш сумний сирота. Поруч із замком є дві церкви. У Іллінській (1937), що при дорозі, за чутками зберігається «реліквія» - дерево з хрестом усередині (на жаль – не бачили), друга – Миколаївська (XVIII ст.), що біля замку, була з’єднана з ним підземним ходом.
Зазначимо, що архітектурні пам’ятки – це не все, що є цікавого у
Чинадійові. Тут така гарна природа!!! Мальовничі схили гір вкрити
високими стрункими буками, тут повно ягід і грибів. А неподалік
санаторію «Водограй» є дуже мальовничий водоспад (або, власне, водограй)
Скакало, який виник на місці виходу на поверхню вулканічних порід і
утворюється потоками річки Синявки. Усім радимо прийняти душ під
крижаними потоками: коли виходиш з під нього, то повітря навколо
здається гарячим. Біля водоспаду росте багато дикої ожини, і коли її
бачиш, то стаєш теж диким: стільки ягід і безкоштовно!!!
У Броварах грабіжники витягли з банкомату 110 тис. грн У Броварах грабіжники витягли з банкомату 110 тис. грн До чергової частини Броварського міськвідділу міліції по спецлінії «102» надійшло повідомлення від начальника відділу банку «Фінанси та кредит» міста Бровари про пограбування банкомату. Працівниками слідчо-оперативної групи міськвідділу міліції, що виїхали на місце злочину, встановлено, що вночі, пошкодивши і відкривши пластикові двері, зловмисники проникли до коридору магазина «Біла ворона», в якому знаходився банкомат. Зловмисники відтиснули кришку банкомата та скоїли крадіжку у сумі близько 110 тис. грн.
У Житомирі меру подарували лопату. ФОТО 23 лютого активісти молодіжного крила «Фронту Змін» прийшли до будівлі Житомирської міської ради, щоб подарувати меру лопату для прибирання снігу та нагадати, що мер зобов’язаний контролювати роботу комунальних служб, а не розповідати «про їх успішну діяльність».
Сеньківки замало? Сеньківки замало? Привернуло увагу досить свіже повідомлення в інтернеті про зібрання у Чернігівській обласній державній адміністрації з нагоди обговорення концепції створення у Новгороді-Сіверському Міжнародного історико-культурного центру «Слова о полку Ігоревім», запропонованої окремими представниками новгород-сіверської міської громади. І чого б це? Зразу маємо зауважити, що тема сучасного життя Новгорода-Сіверського не нова, але актуальна. І не дарма. Адже колишня столиця князівства, а у наступному сотенне місто Козацької України - Новгород-Сіверський з волі незграбного керівництва знаходиться, як за критеріями збереження пам’яток минувшини так й за перспективами розвитку, у жахливому стані. Та й мовчить з цього приводу хіба що німий чи ледачий.
