Ознайомитися з новинами міста Переяслав-Хмельницького. На сайті Ви знайдите багато корисної інформації про саме місто так і для себе. В основу сайта покладена інформація про місто Переяслав-Хмельницький та район
Новини Києва за сьогодні Наповнення та оновлення стрічки новин за сьогодні Суббота 08.02.2025. Розділ сайту як Новини України пропонує своїм читачам ознайомитися з
цікавими новинами України за сьогодні а зокрема міст обласного значення
та Автономної Республіки Крим. В розділі Новини України офіційні новини з
посиланням на сайти обласних та районних рад. Новини від офіційних
сайтів міської ради в якому Ви проживаєте. Інформаційний довідник
Переяслав-Хмельницького розширює свої можливості подання інформації для
читача і саме тому пропонує ознайомитися з останніми цікавими новинами
та провести свое дозвілля дізнаючись останніі новини Вашого міста а саме: за станом на 08.02.2025 Суббота Реклама:
Поделки своими руками для дома. Идеи декора мастер класс подарков фото Последние новости дом2 слухи дом 2 и сплетни за сегодня с дом 2, дом2новости слухи сегодня
Полтава
– обласний центр (308 тис. жителів) на берегах р. Ворскли. Сперще
згадується (як Лтава) у 1174 р. Під час Північної війни (поч. XVIII ст.)
околиці Полтави були місцем, де відбувалися ключові події.
Архітектурна спадщина Полтави надзвичайно цікава. Заслуговує на
увагу ансамбль адміністративних споруд початку ХІХ ст. на Круглій площі,
а також ансамбль Хрестовоздвиженського монастиря (XVII-XVIII ст.)
Історія Полтави
Полтава – обласний центр, який знаходиться на високому лівому березі річки Ворскла, лівого притоку Дніпра.
Археологічні дослідження свідчать про те, що на території сучасної
Полтави люди мешкали ще 15 тисяч років тому. У VI-V ст. до н.е. на цій
території проживали скіфські племена. У VII-XIII ст. тут мешкали
слов'янські племена сіверян. Археологи кажуть про безперервне проживання
людей у Полтаві аж до рубежу VIII - IX ст.
Перша письмова згадка про літописну Лтаву відноситься до 1173 р.
(Іпатіївський літопис). Назва міста поступово змінювалася: Лтава –
Олтава – Полтава. Дослідники вбачають можливі значення цієї назви як
похідні від слов'янських слів "огорожа", "огороджене тином місце", і
пов'язують із давньоруською традицією найменування поселень за ім'ям
найближчої водної артерії - струмка Лтави (правогопритоку Ворскли).
Засноване слов'янами-сіверянами у IX ст. укріплене першопоселення на
Івановій горі поклало початок розвитку давньоруського граду Х-ХІІІ ст.
Розкопки, проведені в історичному центрі (Червона площа, вул. Спаська,
Першотравневий проспект), виявили ділянки міської забудови, вулиці,
житло, господарські і виробничі приміщення давніх полтавців. Ці наукові
свідчення стали фундаментом офіційного визнання 1100-літнього віку
Полтави у 1999 році. Отже, нині археологічними дослідженнями доведено,
що Полтаву (першопоселення на її сучасній території) було засновано у
899 році.
Сучасний варіант назви міста згадується в письмових джерелах лише у
XV ст. На той час Полтава знаходилася під володінням литовського князя
Вітовта, який в 1430 році передав місто у володіння князю Олександру
Глинському. В 1641 Полтава перейшла у володіння до Станіслава
Конецьпольського, а у 1646 році нею заволодів український магнат Ярема
Вишневський. В 1641 році Полтава була офіційно названа містом.
Орієнтовно в цей же час в Полтаві було створено місцеве самоуправління,
основане на магдебурзькому праві.
Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Полтава
допомагала порохом, продуктами, зброєю. У 1648 р. Полтава стає центром
Полтавського полку (вся територія України була поділена на
територіально-військові одиниці – полки). У 1657-1658 рр. в Полтаві
запалився бунт проти гетьмана Івана Виговського. Очолив бунт полтавський
полковник Мартин Пушкар. Виговський подавив цей бунт, а Полтава була
розграбована союзниками гетьмана - татарами.
У 1700-1721 рр. між Росією та Швецією точилася Північна війна. В
1709 році біля Полтави відбулася головна в цій війні битва, яка стала
поворотною в тогочасній європейській історії і багато в чому визначила
подальшу долю України.
На початку XVIII ст. в Полтаві було декілька цехів, в які
об'єдналися понад 300 ремісників. Але російською адміністрацією Полтави
було ліквідовано магдебурзьке право. В 2 половині XVIII ст. місто
славилося своїми ярмарками, їх було чотири. На всю Україну славилася
полтавська Іллінський ярмарок. В рік її відвідувало близько 40 тис.
людей.
З 1775 року Полтава входить до складу Новоросійської губернії, а в
1784 - до Катеринославського намісництва. В 1796-1802 рр. Полтава є
частиною Чернігівської губернії.
У 1802 р. 8-тисячне місто стало губернським центром. У зв'язку зі
100-річним ювілеєм Полтавської битви столиця губернії почала
забудовуватися кращими зодчими як "малий Петербург”. Відтоді сучасна
Полтава успадкувала свою центральну частину — унікальний ансамбль Круглої площі,
від якої відходили 8 вулиць. В 1804-1811 рр. було збудовано 7 великих
адміністративних будинків, побудований міст через Ворсклу.
У І пол. ХІХ ст. у місті було відкрите повітове училище. Освітньою
основою становлення Полтави як осередку духовного життя стали, чоловіча
гімназія, інститут шляхетних дівиць, духовне училище при Хрестовоздвиженському монастирі,
кадетський корпус, школи садівництва та краснописців, а також
губернська публічна бібліотека і газета "Полтавские губернские
ведомости”. До початку 1860-го р. у місті з 30 тис. жителів, було
відкрито також жіночу гімназію, щоденну та 5 суботніх і недільних шкіл.
Для них місцеві вчителі видали граматист й український правопис, а Т.
Шевченко надіслав 1000 примірників свого "Букваря”.
У ІІ пол. ХІХ ст. освітні заклади Полтави поповнилися учительським
інститутом, б гімназіями, 5 училищами, 2 духовними, 6 земськими, 27
церковнопарафіяльними та 19 єврейськими школами, 5 клубами і 8
бібліотеками, 4 друкарнями і 2 видавництвами (в яких уперше в Україні
побачили світ повне видання "Кобзаря” та різноманітна педагогічна
література), Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського
земства, відділенням Російського музичного товариства з власним
симфонічним оркестром і музичним училищем. У Полтаві активно працювали
Вчена архівна комісія, Церковно-археологічний комітет. Широкого
розголосу набула діяльність чи не найпрогресивнішого в Україні
полтавського губернського земства.
Головним здобутком Полтави у ХІХ ст. було нарощування духовного
потенціалу. У 1818-1819 рр. в училищі вчився Микола Гоголь. В
Полтавській гімназії також навчався письменник Михайло Старицький,
суспільний діяч Михайло. Драгоманов, видатний математик В.М.
Остроградський. В 1844 році місто відвідував Тарас Шевченко. В 1891 році
за ініціативи В.В. Докучаєва було відкрито Полтавський краєзнавчий
музей. В Полтаві жили і працювали такі видатні інтелектуали, як П.
Мирний, І. Нечуй-Левицький і В. Короленко, В. Докучаєв і В. Вернадський,
М. Вавилов і М. Скліфосовський, М. Кропивницький та ін.
Наприкінці ХІХ ст. місто не стало індустріальним: хоч на поч.
1870-го р. у ньому з'явилася залізниця з депо і майстернями, а в 1889 р.
- чавуноливарний завод. Проте загалом до 1914 р. у 60-тисячному
губернському центрі переважали невеликі підприємства.
Входження Полтавщини до визначеної царизмом межі осілості євреїв у
імперії зумовило формування в центрі губернії (де проживало понад 10
тис. євреїв) єврейської общини. У 1904 р. в Полтаві утворилася єврейська
соціал-демократична партія на чолі з Бороховим. Тут почалася політична
кар'єра полтавця Бен-Цві Іцхака, другого президента Ізраїлю 1950-х рр.
Багата культурна основа сприяла розвитку української
ідейно-політичної думки. Таємний гурток "Унія” у 1874-1875 рр.
сформулював політичну мету — досягнення національної незалежності
України, яка була успадкована його наступниками. Об'єднані у "вільні
громади” полтавські інтелігенти разом з київськими, ніжинськими і
харківськими однодумцями створили у 1900 р. Революційну українську
партію. Із неї вийшли більшість політичних кадрів національної революції
1917-1920 рр. Саме виступ у Полтаві ідеолога РУП Миколи. Міхновського з
брошурою "Самостійна Україна” мав визначальний вплив на політичне
майбутнє тоді юного полтавця Симона Петлюри. Відкриття у 1903 р. пам'ятника І. Котляревському
(уродженцю міста) об'єднало в Полтаві провідну інтелігенцію України,
адміністративна ж заборона виступів українською мовою революціонізувала
суспільні настрої.
Після революційних подій 1917-1920-х рр. у Полтаві працювало 224
дрібних підприємства. Працювала лісопилка, типографія, кондитерський
завод. В місті було 23 школи. В 1929 році відкривається м'ясокомбінат.
З 18 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 місто було окуповане
німцями. Було знищено 83 підприємства, електростанцію, водогін,
каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри,
бібліотеки. Розстріляно і закатовано 18200 полтавців, в т. ч. 5087
дітей.
Післявоєнне відновлення Полтави відбувалося в 1950-х рр., пізніше
почалася газифікація міста, з'явилося телебачення. З 1962 р. вулицями
закурсували перші тролейбуси. Символами відродженої духовності полтавців
стали нова будова театру ім. М. Гоголя (1958) і відбудова з руїн,
залишених фашистами, унікального будинку краєзнавчого музею (1964).
8 марта: Сколько стоит отдых в Крыму и Карпатах Хороший способ поздравить любимую женщину с 8 марта – поездка в Крым или Карпаты на 3 дня. Во сколько обойдется такой отпуск узнала газета Сегодня Хороший способ поздравить любимую женщину с 8 марта – поездка в Крым или Карпаты на 3 дня. Во сколько обойдется такой отпуск узнала газета Сегодня Крымский полуостров и западные области страны выглядят совсем неплохо как места для короткой поездки за здоровьем: если по всей Украине уже слякоть, то в Карпатах еще может лежать снег, а в Крыму уже пригревает солнце.
У Луцьку відзначають річницю від дня народження Лесі Українки (5 фото)
25 лютого, у Луцьку відбуваються заходи з відзначення 141-ї річниці від дня народження Лесі Українки, - інформує «Під прицілом». На Театральному майдані відбулось покладання квітів до пам’ятника Лесі Українці, в якому взяли участь керівники міста, депутати та громадськість міста
У Луцьку заборонили оптимізацію у бюджетній сфері У Луцьку заборонили оптимізацію у бюджетній сфері Обранці луцької громади прийняли рішення про заборону оптимізації у луцьких сферах освіти та охорони здоров’я. Про це йшлося сьогодні під час 21-ої сесії Луцької міської ради, – інформує «Волинська правда». Власне, йдеться про заборону проведення будь-яких заходів з оптимізації витрат закладів освіти та охорони здоров’я міста Луцька, що впливатимуть на зменшення заробітної платні працівників та їх чисельності. При цьому були враховані рекомендації тимчасової контрольної комісії Луцької міської ради з контролю за бюджетним фінансуванням закладів освіти міста Луцька.
