Щоб з’ясувати ситуацію достеменно, Віктор Шеремета, депутат Київської обласної ради, направив депутатське звернення щодо цього проекту до компетентних служб. Зокрема, в управління екології в Київській області, головному санітарному лікарю Київської області та в управління водного господарства у м. Києві та Київській області.

Найперше на депутатське звернення відреагувало обласне управління водного господарства. В листі зазначено, що після неодноразового обговорення питання за участю влади міста Бориспіль та району, представників різних структур, в тому числі і їхнього відомства, для остаточного розгляду лишилося два варіанти напрямку скиду господарсько-побутових стоків від бориспільських очисних споруд.

Перший – по зрошувальному та скидному каналу Бортницької зрошувальної системи в р. Карань та р. Трубіж з подальшою перекачкою Трубізькою насосною станцією в Канівське водосховище.

Другий – закритим трубопроводом від очисних споруд в р. Дніпро з точкою скиду нижче с. Кийлів Бориспільського району.

Проектні організації вже подали розрахунки робочих проектів, згідно з якими перший варіант значно дешевший.

Київводгосп у своєму листі зауважує, що при цьому не були враховані роботи, які треба буде виконати на водогосподарських об’єктах, а це витрати на суму понад 40 млн. грн. Карань протікає через п’ять населених пунктів та три пункти знаходяться поблизу неї. Річка є магістральним каналом осушувально-зволожувальної системи, на якій побудовано сім руслових шлюзів, що регулюють водохід та зволоження заплавних земель. Крім того, на перекачку додаткового об’єму води, що з’явиться внаслідок скиду з очисних споруд, Трубізька насосна станція потребуватиме додаткових коштів з Держбюджету – щорічно майже по 400 тис. грн. (при нинішніх цінах на електроенергію та ін.).

Відтак Київводгосп пропонує для цього проекту вибрати другий варіант скиду умовно очищених стоків. Про це офіційно управління повідомило замовника ще у квітні 2011 року в ході обговорення питання.

Віктор Шеремета, коментуючи цього листа, зауважив, що це управління, по суті, лише погоджує готовий проект. А вибирає його замовник, і це буде, ймовірніше, дешевший варіант. При цьому, на жаль, досі не проводилися громадські слухання щодо такого будівництва, а вони мають бути, згідно з законодавством.

– Якщо люди промовчать у цій ситуації, не будуть публічно виступати проти цього проекту, допоки його не запустили в дію, то потім уже нічого не можна буде змінити, – підкреслює депутат обласної ради. – Адже йдеться не просто про екологію на території кількох сіл, мовляв, запахи будуть неприємні. Хоча насправді це досить значна проблема. Адже Карань фактично є маленькою брудною замуленою канавою з мінімальним водотоком. Не хочеться й передбачати, на що вона перетвориться, коли по ній пустять ще й стоки очисних споруд. Такий транзит малими річками недопустимий.

За словами Віктора Шеремети, тут варто не випускати з уваги ще один момент – підземні водоносні горизонти в басейні цих річок. Вони є джерелом питної води для приватних колодязів місцевого населення. І в цьому разі є великий ризик погіршення її якості, а то й безпечності. Запевнення ініціаторів будівництва, що каналізаційні відходи проходитимуть якісну очистку, йтиме опромінення води для знищення бактерій, наразі мало втішають. Особливо з огляду на те, як працює подібне господарство, скажімо, у Києві, і скільки від того мешканці прилеглих територій мають проблем.

 Валентина БАТРАК