Такого морозу, як цієї зими, переяславці давно не пам’ятають: низька температура тримається близько місяця. У зв’язку з цим почастішали випадки, коли до лікарні потрапляють люди з обмороженнями та переохолодженням тіла. На жаль, на Переяславщині відомі й смертельні наслідки дії холоду. Як вберегтися від лютих морозів, перебуваючи на відкритому повітрі, цікавилися журналісти «Вісника».

Анатолій Савичев, 60 років, лікар-терапевт ЦРЛ:

– У великі морози я намагаюся взувати сухе, просторе і тепле взуття – ноги передусім мають бути в теплі. Багато речей на себе не одягаю. Проте надаю перевагу одягу з натуральної тканини (синтетика гірше ізолює тепло). Без потреби на вулицю не виходжу. Ну, а вже коли доводиться перебувати тривалий час надворі, то періодично розтираю щоки, ніс та вушні раковини – вони потерпають від холоду найбільше.

Лідія Дуда, 85 років, с. Радянське:

– Живемо з чоловіком. Він на рік старший від мене, але вже зовсім негодній, немає здоров’я. Зимою таким людям, як ми, найгірше. Коли оце були сильні морози, з хати майже зовсім не виходили. Господарства у нас вже ніякого немає.  Добре, що в хаті тепло. Опалюємо газом. З продуктами допомагає син, часто приїжджає з Києва. А ще сусід наш Іван Марченко купує, що потрібно, в магазині і приносить. Ну, а вже якщо потреба вийти надвір, то тепло одягаюся. І валянки, і куфайки у нас є.

Вадим Кравченко, 24 роки, місто:

– Загалом-то я намагаюся на морозі знаходитись якнайменше часу. Але якщо все ж таки доводиться надовго виходити на вулицю, вдягаюсь тепліше. Крім обов’язкових куртки, шапки і теплих штанів, саме для такої погоди, придбав на базарі тільняшку, теплі підштаники з чистої бавовни, та шкарпетки із заячої шерсті. Не обходжусь і без рукавиць. От в такому обмундируванні мені ніякі морози не страшні.

Галина Строчинська, 56 років, місто:

– Через сильний мороз шкіра обличчя дуже страждала: червоніла, набрякала, а потім свербіла. Це, мабуть, наслідок того, що в дитинстві я трохи обморозилася. Намагалася вкутуватися по самі вуха, але це не допомагало.  Спочатку використовувала крем «Спасатель», але він не стільки захищає від дії морозу, стільки усуває наслідки. А потім подруга порекомендувала зимовий крем фірми «Оріфлейм». Він і справді захищає, але занадто жирний, після нього шкіра блищить, ніби намащена олією, неприємне відчуття. А ще я вдягаю довгу шубу й валянки. Спочатку ніби й соромилася такого взуття, але це найкращий захист від морозу.

Віра Кучеренко, 63 роки, с. Мала Каратуль:

– Як були сильні морози, то коли виходили на вулицю, ловко вдягалися. Довго надворі не бували, попорались – і в хату. Воно, якщо крутишся і недовго, то морозу не відчуваєш. А одного разу довелось мені проїхати у лікарню, так добре промерзла, коли чекала на автобус. Під час морозів до магазину увесь час ходив чоловік і казав, що там зимно. До церкви через морози не ходила. Там же немає опалення, включають якісь електрообігрівачі. Та хіба ж вони прогріють таке приміщення?

Богдан Журук, 12 років, с. Помоклі:

– Від великих морозів я не постраждав а, навпаки, був радий. Бо у нас на озері Куплюватому замерзла вода, і ми з друзями катались із гірок на лижах та на санках. Було дуже весело і зовсім нехолодно. А в школі на перервах ми вибігаємо на подвір’я, граємося в «доганялки». Правда, коли були великі морози й уроки відмінили, то я сидів удома, читав, надворі не гуляв. Головне на морозі – більше рухатись і тепло вдягатись. У мене тепла куртка, зимові ботинки, а ще – светри.