Як завжди на початку року, наше місто потрапляє в сферу інтересів політиків. Свідченням тому є приїзд 18 січня до нашого міста автобусів, наповнених прихильниками комуністів на чолі із Петром Симоненком. Приводом до такого паломництва стали події у Переяславі 358-річної давнини.

Як достеменно відомо із історичних джерел, у січні 1654 року в нашому місті перебували московські посли для досягнення двосторонніх домовленостей з козаками, очолюваними гетьманом України Богданом Хмельницьким. Московську делегацію очолював боярин Василь Бутурлін. Домовленості потрібні були щодо спільної оборони від турків, татар та польської шляхти, які своїми походами знекровлювали села та міста України і Московського царства. Тобто мова йшла лише про військовий союз.

За дослідженнями українських та іноземних істориків XVII-ХХ століть, у січні 1654 року відбулася малочисельна Переяславська рада, яка мала не більше як репрезентативний, декларативний характер. Вона не мала ніякої юридично-правової сили. Ніякого українсько-московського письмового договору чи угоди в Переяславі тоді укладено не було. Такий міждержавний договір було укладено пізніше, у березні 1654 року у Москві. Зате у Переяславі відбулася однобічна присяга цареві гетьманом, частиною старшини, козацтва та міщан. Подальші події московсько-польської війни 1655 року за безпосередньої участі українських козаків показали, до чого прагнув імперський престол династії Романових: території, які були відвойовані під час цієї війни в Польщі, повинні були автоматично увійти під юрисдикцію Московії. Очевидно, що це не сприяло зміцненню української держави та козацтва. Уже невдовзі, 1656 року, Москва порушила цей договір, а у 1667 році зламала його повністю, свідомо уклавши з Польщею Андрусівське перемир’я, за яким відбувся поділ України фактично на три частини, що мало катастрофічні наслідки для України. Протягом наступних століть шляхом подальших підступних дій Москві вдалося повністю прибрати до рук Україну. Військово-політичний союз України і Московії поступово перетворився на панування Москви над Україною. Як зазначає відомий історик радянського періоду Олена Апанович, «започаткована у Переяславі угода, складена для забезпечення української державності, стала пасткою для неї. Вона започаткувала той трагічний комплекс українсько-російських відносин, який з вільного союзу зробив кайдани 300-літньої ворожнечі».

Зрозуміло всім, що не було ніякого возз’єднання двох держав, які мають різні історичні корені. З’єднати ж можна те, що колись було спільним. Проте, підхопивши міф про возз’єднання України із Росією, який виник у роки панування більшовицького режиму, теперішні комуністи намагаються знову фальсифікувати історичні події.

Минули десятки і сотні років, перш ніж Україна стала незалежною державою. Однак на одній із центральних площ міста Переяслава-Хмельницького, яка носить промовисту назву Переяславської Ради, і зараз стоїть височезний пам’ятний знак як символ підневільного стану України у складі Російської імперії та на підтвердження низки антиукраїнських міфів, що пропагувалися і пропагуються комуністами. Та на противагу цим міфам на площі Переяславської Ради був встановлений інший пам’ятний знак – в ознаменування надзвичайно важливої події, що відбулася на цій площі 21 червня 1992 року: публічний акт зречення українським козацтвом присяги на вірність московському цареві та складання присяги на вірність українському народові. Цей пам’ятний знак доби Незалежності був встановлений до 70-річчя від дня народження видатного політика, правозахисника, Героя України В’ячеслава Максимовича Чорновола, який будучи гетьманом Українського козацтва, проводив цю акцію зречення.

Встановленню цього пам’ятного знаку передувала ціла низка звернень у 2007 році жителів міста до міського голови, депутатів міської ради, виконкому міської ради, головного архітектора міста, голови Державної служби з питань національної культурної спадщини щодо прийняття рішення про виділення місця на площі Переяславської Ради. Проте ніякого позитивного рішення стосовно встановлення об’єкту не було. Саме тому жителями міста було прийняте рішення про встановлення об’єкту на площі Переяславської ради 24 грудня 2007 року, в 70-й день народження В’ячеслава Чорновола.

Після встановлення знаку на площі Переяслав-Хмельницька міська рада минулого скликання 28 грудня 2007 року на своєму пленарному засіданні визнала незаконним встановлення пам’ятного знаку В.Чорноволу та звернулася до Переяслав-Хмельницького міжрайвідділу внутрішніх справ, міжрайпрокуратури та служби безпеки України з проханням вжити до порушників, тобто до громадян, причетних до встановлення пам’ятного знаку, дієвих заходів. Пам’ятний знак довелося відстоювати. Була знову ціла низка звернень та пояснень. Проте результат був досягнутий. Ця пам’ятка історії незалежної України вже п’ятий рік завдяки патріотично налаштованим жителям міста, стоїть на площі як символ новітньої доби, в якій мають зникнути міфи, що з’явилися під час тоталітаризму.

Микола Стаценко, житель міста, краєзнавець