Сесією програм можна назвати останнє пленарне засідання депутатів районної ради, що його 8 лютого провів голова райради Андрій Недяк. Із 12 питань порядку денного сім стосувалися затвердження різних районних програм.

Депутати ухвалили виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку району за 2011 рік та прийняли аналогічну програму, яка реалізовуватиметься упродовж 2012 року. З цього питання доповідала заступник голови РДА Ілона Куровська. Попередньо програму схвалили на колегії РДА, детально вивчали на засіданні профільної депутатської комісії, обговорювали на передсесійному засіданні. Тож у режимі пленарного засідання депутати тільки проголосували за цей документ.

Програму збереження та підвищення рівня розвитку соціальної сфери Переяславщини «Добробут» затвердили на період 2012-2017 років. 

Програму підтримки та розвитку територіальних громад району і місцевих ініціатив, що впроваджувалася в 2010-2011 роках, успішною визнали не тільки причетні до її виконання. Участь Переяславщини у проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» ставлять у приклад на рівні держави. Тож і продовження в нас його другого етапу вселяє певний оптимізм. Про це на сесії  розповів Ігор Герасимов, начальник відділу фінансів, економіки та комунальної власності районної ради. У прийнятому рішенні відзначили активну діяльність громадських організацій-учасниць проекту і, за пропозицією Михайла Макарова, голови РДА, особистий внесок Ігоря Герасимова як керівника ресурсного центру.

На сесії прийняли дві спортивні програми щодо розвитку фізкультури і спорту на 2012-2016 роки. Одна запропонована відділом фізичної культури і спорту РДА, друга – спортивним товариством «Колос». На цю тему депутати  говорили охоче і немало, проте формулювання принципового пункту рішення не змінилося – «Фінансовому управлінню РДА провести фінансування програми у межах можливостей та пріоритетів районного бюджету». Проте особиста зацікавленість керівництва району підтримувати фізкультурників, стимулювати до занять спортом насамперед молодь,  треба сподіватися, обернеться конкретною матеріальною допомогою.  

Обговорили депутати і те, чого не вистачає для виконання нової районної програми підготовки заходів, пов’язаних з припискою юнаків, призову до армії та військово-патріотичного виховання молоді. Зокрема, для роботи медкомісії, яка обстежує призовників,  немає відповідного приміщення. На це поскаржився головний лікар району Володимир Якименко. Він зазначив, що, мабуть, поспішили віддати відділу освіти будівлю денного стаціонару, бо для комісійної роботи медиків ці кабінети підійшли б найкраще.

Сприяти тому, щоб старшокласники ще до призову відчули особливості армійських буднів, мали б польові збори. На них школярі вже не були останні чотири роки. Представник військової частини з Дівичок, де раніше проходили таку допризовну підготовку юнаки, сказав, що нині в них проблема з лімітом патронів. Так що показати казарми, помарширувати на плацу, навіть спробувати солдатської каші – це можна організувати. А от постріляти – проблема. Депутати у своїх репліках із залу навіть заявили про готовність скинутися грішми, аби дати можливість хлопчакам хоча б пару разів на полігоні вистрелити зі справжнього автомата і відчути себе врешті потенційним захисником Вітчизни. Тож, звернувши увагу на ці особливості патріотичного виховання молоді, програму на сесії затвердили.

Про спільну програму територіальних громад району щодо розробки містобудівної документації та схему планування території району доповідав Олексій Гич, начальник відділу РДА. За його словами, ця тема актуальною є вже п’ять років, але до конкретної справи руки дійшли в лічених сільських радах. Більше того, з початку року чинне законодавство жорсткіше регламентує це питання. Без генплану на будь-яку територію – конкретного села чи загалом району  – неможливо не те що інвестора залучити, а й навіть ділянку під приватну забудову виділити. Тому ці документи треба робити всім обов’язково. Де їх замовити – питання інше. Як сказав Олексій Гич, його вони вивчали півтора року і зупинилися на підприємстві, яке має і відповідну репутацію та якість робіт, і ціну пропонує прийнятну – 420 тис. грн. за проект.

Михайло Макаров наголосив, що фінансувати ці роботи лише  з районного бюджету немає змоги. Тому до цього долучаться всі підприємства, які працюють на території району і в найближчі п’ять років мають намір розширювати своє виробництво.

Валентина БАТРАК